Михальський Євген Йосипович

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Михальський.
Михальський Євген Йосипович
рос. Евге́ний Ио́сифович Миха́льский
ПсевдоTorentano[1], Revulo[1] і Profetivski[1]
Народився21 січня 1897(1897-01-21)[2]
Летичів, Подільська губернія, Російська імперія
Помер15 жовтня 1937(1937-10-15)[2] (40 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
·вогнепальна рана
Країна СРСР
Діяльністьпоет, есперантист, письменник
Знання мовесперанто
Автограф

Євге́н Йо́сипович Миха́льський (*21 січня 1897, Летичів — 15 жовтня 1937, Київ) — видатний поет мовою есперанто, діяч робітничого руху есперантистів. Писав також під псевдонімами Torentano, Revulo, Profetivski. Есперантською літературною критикою визнаний провідним «пролетарським радянським поетом» мовою есперанто.

Життєпис

Михальський почав вивчати есперанто в 1911 році. Закінчив гімназію в Вознесенську. Наступні роки його життя були пов'язані з Одесою, Саратовом і Донецьком.

У 1917 році Є. Михальський заснував літературний есперанто-журнал «Libera Torento». Був одним з співзасновників IAREV (Міжнародної асоціації революційних письменників мовою есперанто), грав провідну роль в активізації цієї організації в 1934 році (після арешту її голови Людвіга Ренна). Був головою Донецької обласної організації есперантистів[3].

Редагував журнали Proleta Literaturo (Пролетарська література) і Internacia Literaturo (Міжнародна література).

Михальский, як активний діяч есперанто-руху, мав широкі міжнародні зв'язки. Саме ця діяльність стала приводом для звинувачення у шпигунстві. 16 березня 1937 заарештований співробітниками НКВС по надуманому звинуваченню в участі в антирадянській троцькістської організації. Розстріляний 15 жовтня 1937 в Києві, реабілітований у 1958 році[3].

Творчість

Поетичні збірки:

  • La Unua Ondo (Перша хвиля), 1918
  • Du Poemoj (Дві поеми), 1922
  • Prologo (Пролог), 1929
  • Fajro kuracas (Вогонь гоїть), 1932
  • Kantoj de Amo kaj Sopiro (Пісні кохання і туги), 1934
  • Plena Poemaro (Повне зібрання творів), 1994 (за ред. В. Ольда)

Українською мовою його вірші перекладали Василь Мисик (Колискова-Lulkanto, Аванґард, 1929, 3) і П. Тимочко (7 віршів).

Примітки

  1. ↑ а б в https://dlibra.kul.pl/dlibra/publication/51762/edition/45138/content
  2. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #1019944080 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б [Лохолобова Зоя. «Великий терор» 1937 — 1938 років у Донбасі: втрати інтелегенції. З посиланням на [[російська мова|рос.]] Энциклопедический справочник. – Мариуполь, 2001. — С.61-62 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 18 вересня 2010. {{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка) Лохолобова Зоя. «Великий терор» 1937—1938 років у Донбасі: втрати інтелегенції. З посиланням на рос. Энциклопедический справочник. – Мариуполь, 2001. — С.61-62.]

Джерела