У III—IV століттях місцевість у Ромейській Імперії, де знаходилися населені людьми пункти Колоси та Гієраполіс за релігійним складом населення складалася з християн та язичників. У III—IV століттях у місті Колоси у місцевого християнина захворіла дочка. Щоб урятувати дочку, місцевий християнин помолився Архангелу Михаїлу, попросивши у нього зцілення дочки. Дочка була зцілена. У вдячність за це місцевий християнин збудував Церкву імені Архангела Михаїла у місті Колоси. У У III—IV століттях у цій Церкві почав служити паламаремСвятий Архип. Служив він паламарем 60 років свого життя. Архип був активним проповідником Християнства у своєму реґіоні, що викликало негативну реакцію у місцевих язичників. Ними було вирішено ліквідувати Церкву імені Архангела Михаїла у місті Колоси. Для цього вони створили канал між місцевими річками. Передбачалося, що вода піде прямо на Церкву та знесе культову споруду. Проте Святий Архип почав молитися Архангелу Михаїлу і вода оминула Церкву імені Архангела Михаїла у місті Колоси.
Шанування
У пам'ять про дану подію Християнська Церква установила її Шанування на 6 вересня.
Сентябрь / Агапкина Т. А., Плотникова А. А., Веленцова М. М. // Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М. : Межд. отношения, 2009. — Т. 4: П (Переправа через воду) — С (Сито). — С. 621—625. — ISBN 5-7133-0703-4, 978-5-7133-1312-8.нтябрь / Агапкина Т. А., Плотникова А. А., Веленцова М. М. // Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М. : Межд. отношения, 2009. — Т. 4: П (Переправа через воду) — С (Сито). — С. 621—625. — ISBN 5-7133-0703-4, 978-5-7133-1312-8.
Астапенко Н. Я. Жемчужины народной мудрости: пословицы, поговорки и сходные с ними народные выражения. — Смоленск : Смоленское книжное изд-во, 1959. — 168 с.
Колесникова В. С. Русь православная. Праздники и обряды. — М. : Олма-пресс, 2005. — 606 с. — ISBN 5-224-05162-2.
Коринфский А. А. Спожинки // Народная Русь: Круглый год сказаний, поверий, обычаев и пословиц русского народа. — М.: Издание книгопродавца М. В. Клюкина, 1901. — С. 365—372.
Лаврентьева Л. С , Смирнов Ю. И. Культура русского народа. Обычаи, обряды, занятия, фольклор. — СПБ. : Паритет, 2004. — 448 с. — ISBN 5-93437-117-7.
Лозка А. Ю.[4] — Мн. : Полымя, 1993. — 205 с. — ISBN 3-345-00495-1. Архівовано з джерела 4 березня 2016 Архивная копия от 4 марта 2016 на Wayback Machine (біл.)
Лозка А. Ю. Беларускі народны каляндар. — Мн. : Полымя, 2002. — 238 с. — ISBN 98507-0298-2.(біл.)
Мельникова М. И. Крестьянская ментальность как архетип русской души. — Ставрополь : Юркит, 2006. — 236 с. — ISBN 5-87580-113-1.
Некрылова А. Ф. Круглый год. — М. : Правда, 1991. — 496 с. — ISBN 5-253-00598-6.
[5] / Отв. ред. В. А. Александров, И. В. Власова, Н. С. Полищук. — М. : Наука, 1999. — 725 с. — ISBN 5-88590-309-3. Архівовано з джерела 25 березня 2013
Словарь русских говоров Сибири / Сост. Н. Т. Бухарева, А. И. Фёдоров; Под ред. А. И. Фёдорова. — Новосибирск : Наука, 2002. — Т. 3, О–П. — 488 с. — ISBN 5-02-031858-2.
Снегирёв И. М. О народных русских пословицах, относящихся к законодательству и старинным судебным обычаям // Альманах «Радуга», литературный и музыкальный альманах на 1830 г. — М., 1830. — 3 січня.
Терещенко А. В. Быт русского народа: забавы, игры, хороводы. — СПб. : Типография военно-учебных заведений, 1848. — Т. 5. Простонародные обряды: Первое марта. Встреча весны. Красная горка. Радуница. Запашка. Кукушка... — 181 с.
Толстой Н. И. Славянский и балканский фольклор: Духовная культура Полесья на общеславянском фоне. — М. : Наука, 1986. — 286 с. — (Институт славяноведения и балканистики АН СССР)
Юдина Н. А. Энциклопедия русских обычаев. — М. : Вече, 2000. — 510 с. — ISBN 578380813X.
Неделькович, М[sr]. Слава у Срба. — Београд : Вук Караџић, 1991. — 357 с.(сербо-хорв.)