Милко Келемен

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Келемен.
Милко Келемен
хорв. Milko Kelemen
Основна інформація
Дата народження30 березня 1924(1924-03-30)[1][2][…]
Місце народженняСлатина, Вировитицько-Подравська жупанія, Хорватія
Дата смерті8 березня 2018(2018-03-08)[3][4] (93 роки)
Місце смертіШтутгарт, Німеччина
Громадянство Югославія
 Німеччина
 Хорватія[5]
Професіїкомпозитор, диригент, рисувальник
ОсвітаМузична академія Загреба
Відомі учніRuben Radicad
Жанриопера
ЗакладДюссельдорфський університет імені Роберта Шуманаd
Нагороди
CMNS: Файли у Вікісховищі

Милко Келемен (хорв. Milko Kelemen; 30 березня 1924, Слатина — 8 березня 2018, Штутгарт, Німеччина) — хорватський композитор.

Біографія

До 1950 року навчався у Стьєпана Шулека у Музичній академії в Загребі. Удосконалювався у Парижі (1953—1954), Оренбурзі (1958—1960), Сієні і Дармштадті, в Електронній студії Сіменса у Мюнхені (1966—1968). З 1953 року викладав композицію в Загребі, з 1968 року — у різних містах ФРН. 1983 року отримав Премію Владимира Назора за значні досягнення у музиці.

Келемен — засновник (1961) і керівник фестивалю сучасної музики у Загребі (бієнале). Один з перших хорватських авангардистів, Келемен застосовує новітні прийоми письма, пише електронну музику, у музично-сценічних творах звертається до «театру абсурду».


Твори

  • опери — Новий мешканець (Novi stanar, за Еженом Йонеско, 1964, Мюнстер), Король Убу (König Ubu, 1965, Гамбург), Облогове положення (Der Belagerungszustand, за «Чумою» Альбера Камю, 1970, Гамбург);
  • балет Покинуті (Abbandonate, за Федеріко Гарсією Лоркою, 1964, Любек);
  • кантати (з оркестром);
  • для оркестру — симфонія (1951), симфонієта (1950);
  • п'єси для струнного (1955) і для камерного оркестру (1956, 1958);
  • концерти з оркестром — для фортепіано (1952), скрипки (1953), фагота (1956);
  • камерно-інструментальні ансамблі;
  • п'єси для різних інструментів;
  • хори;
  • цикли пісень для голосу і камерного ансамблю.

Примітки

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118561030 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
  4. ↑ Munzinger Personen
  5. ↑ Museum of Modern Art online collection

Джерела

  • Kovacevic К., Milko Kelemen. 1924 -, у його кн.: Hrvatski kompozitori i njihova djela, Zagreb, 1960, s. 206-22.
  • Музыкальная энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия, Советский композитор. Под ред. Ю. В. Келдыша. 1973—1982.
Це незавершена стаття про композитора.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.