Мещерська Ганна Юхимівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мещерська.
Мещерська Ганна Юхимівна
Інші іменаГанна Пащенко
Народилася20 травня (1 червня) 1876(1876-06-01)
Київ
Померла1 квітня 1951(1951-04-01) (74 роки)
Одеса
Національністьукраїнка
Громадянство СРСР
 Російська імперія
Діяльністьакторка
Нагороди та премії
Народний артист УРСР— Народна артистка УРСР

Га́нна Юхи́мівна Меще́рська (справжнє прізвище Пащенко; нар. 20 травня (1 червня) 1876(18760601), Київ — пом. 1 квітня 1951, Одеса) — українська театральна акторка. Народна артистка УРСР (1946).

Життєпис

З 1895 року грала в театрах Черкас, Києва, Харкова, Полтави, Катеринослава, Одеси.

Після 1919 працювала в українських театрах: в Першому державному драматичному театрі УРСР ім. Т. Г. Шевченка, в театрах імені Івана Франка, імені Марії Заньковецької, імені Артема.

У журналі «Нове мистецтво» (№ 16, 1926) на обкладинці вміщено її рисований портрет з мізансценами, тоді вона грала в Полтавському театрі.[1]

1927—1951 — акторка Одеського українського музично-драматичного театру.

Нагороджена орденом «Знак Пошани».[2]

Ролі в театрі

  • Шкандибиха («Лимерівна» Панаса Мирного)
  • Ганна («Безталанна» Карпенка-Карого)
  • Орина («97» Миколи Куліша)
  • Мати Лукаша («Лісова пісня» Лесі Українки)
  • Устя («Ой, не ходи, Грицю…» Старицького)
  • Пані Дульська («Мораль пані Дульської» Запольської)[3]
  • Марія Тарасівна, Варвара, Марфа («Платон Кречет», «Богдан Хмельницький», «Правда» О. Корнійчука)
  • Сафонова («Російські люди» К. Симонова)
  • Васса Желєзнова («Васса Желєзнова» М. Горького)
  • Раїса Павлівна Гурмижська («Ліс» О. Островського)
  • Ганна Андріївна («Ревізор» М. Гоголя)
  • Ганна Юхимівна Вернидуб («Одеса» Г. Плоткіна)
  • Фру Альвінг («Примари» Г. Ібсена)
  • Нехама («Захід сонця» (рос. Закат) І. Бабеля)

Ролі в кіно

Примітки

  1. ↑ Мещерська Ганна Юхимівна // Українці у світі. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 березня 2017.
  2. ↑ Мещерська Ганна Юхимівна [Архівовано 2 березня 2017 у Wayback Machine.]leksika.com.ua
  3. ↑ Василь Василько. Театру віддане життя. — с. 199. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 березня 2017.

Посилання