Метт Г'юз народився 13 жовтня1973 року в місті Гіллсборо, штат Іллінойс, США, в родині фермера. В юності захопився спортом, зокрема боротьбою. В шкільні роки виступав в регіональних чемпіонатах, зі змінним успіхом. Двічі ставав чемпіоном з вільної боротьби серед юніорів штату Іллінойс. Чотири рази ставав чемпіоном США з вільної боротьби серед юніорів, виступаючи за команди коледжу ім. Лінкольна і університету штату Іллінойс.[2]
Кар'єра в змішаних бойових мистецтвах
Кар'єру в змішаних єдиноборствах Г'юз почав у 1998 році успішними виступами на турнірах з джит кун до та боями у американській серії «Extreme Challenge», змагання в якій продовжував протягом чотирьох років, програвши лише раз американцю Деннісу Голлмену. Метт брав участь у двох «вісімках» (турнірах на вибування) під егідою "Extreme Challenge" — першу програв у фіналі вже згаданому Голлмену, а другу виграв, перемігши кожного з трьох суперників достроково.
В Абсолютний бійцівський чемпіонат (англ.UFC) Метт потрапляє у вересні 1999 року. Він дебютує на 22 етапі UFC і успішно проводить два бої. Третій бій, знову проти Денніса Холлмена, він програє, і деякий час бореться на інших рингах: в американських серіях WEF (Світовий чемпіонат екстремального бою) і «Extreme Challenge», в японській серії RINGS, а також бере участь у змаганнях із різних видів боротьби.
Г'юз повертається в UFC наприкінці 2001 року, вже досвідченим бійцем змішаного стилю із десятками перемог на рахунку. Він отримує пропозицію взяти участь у бою за звання чемпіона світу зі змішаних єдиноборств у напівсередній ваговій категорії, проти діючого чемпіона, канадцяКарлоса Ньютона. У травні 2001 року Ньютон відібрав цей титул у друга і наставника Метта Г'юза — ветерана UFC Пета Мілетича, тому перемога над Ньютоном стала для Метта справою честі. Двобій двох борців, що пройшов в рамках 34 етапу чемпіонату, був складним і рівним у активності суперників. На другій хвилині другого раунду, у боротьбі на землі, Ньютон захопив Г'юза «трикутником» (удушення ногами). Долаючи опір опонента, на межі втрати свідомості від кров'яного удушення, Г'юз зміг піднятись, піднявши над собою Карлоса Ньютона, і кидком об настил рингу відправив його в нокаут. Таким чином Метт завоював титул чемпіона світу.
Метт Х'юз зберігає чемпіонський пояс протягом трьох років, проводячи раз за разом захисти титулу проти небезпечних супротивників, і врешті поступається першістю Бі Джей Пенну, який перейшов у напівсередню вагу із легкої спеціально для зустрічі з Г'юзом. Цей бій відбувся 31 січня2004 року в рамках 46 етапу UFC. Пенн переміг Х'юза підкоренням, провівши удушення руками наприкінці першого раунду.
Метт Г'юз і Бі Джей Пенн перед виступом на 63 етапі UFC.
Втім, титул чемпіона не довго залишався зайнятим: не чекаючи реваншу, Пенн перейшов до виступів у турнірах K-1, мотивуючи свій вихід відсутністю сильних опонентів, тому адміністрація UFC позбавила його поясу. Титул чемпіона був оголошений вакантним, а претендентами стали Метт Г'юз і амбітний канадський боєць Жорж Сен-П'єр. На той час Сен-П'єр ще не представляв великої загрози для ХГюза, і колишній чемпіон світу досить швидко повернув собі титул, здолавши молодого канадця больовим прийомом на руку. За високу техніку виконання прийому Метт був нагороджений премією «Підкорення вечора».
Цього разу чемпіонський пояс залишається у власності Г'юза протягом двох років. Він проводить успішні захисти титулу, а також рейтингові бої, найвідомішим із яких став двобій із легендою змішаних єдиноборств Ройсом Ґрейсі. Ґрейсі, який протягом 10 років провів лише п'ять доволі неоднозначних боїв і прагнув нових звершень, сам наполягав на зустрічі з Г'юзом. Бій відбувся 27 травня2006 року в рамках 60 етапу UFC і став однією із найважливіших подій спортивного світу того періоду. Широко розрекламований, цей захід привернув увагу близько 15 000 глядачів. За участь у двобої Ройс Ґрейсі отримав 400 000 доларів США, вчетверо більше, ніж Г'юз.[3] Втім, цей бій він програв. Боротьба швидко перейшла в партер, де Метт здолав легендарного бійця градом ударів.
У вересні того ж року відбувся бій-реванш із Бі Джей Пенном. Цього разу бій завершився достроковою, перемогою для Г'юза і технічним нокаутом для Пенна, який на тривалий час залишає спроби здобути «напівсередній» пояс. Метт Х'юз ставить рекорд за кількістю успішних захистів титулу — 7 разів.
Ера «найбільш домінуючого чемпіона в історії UFC»[4] завершилась наприкінці 2006 року — на 65 етапі Абсолютного бійцівського чемпіонату Жорж Сен-П'єр відібрав чемпіонський титул у Метта Г'юза. Поразкою для Метта завершились і бій-реванш і Сен-П'єром, вже третій їхній бій, і бій із бразильським бійцем Тіагу Алвесом, після чого Г'юз заявив про завершення кар'єри.
На початку 2009 року Г'юз повернувся в октагон. Мотивацією для чемпіона, за власними словами, було лише бажання знову змагатись.[2] Він провів успішний бій із екс-чемпіоном UFC Меттом Серрою, за який був нагороджений премією «Бій вечора». У вересні 2009 року стало відомо про підписання Х'юзом контракту на ще декілька боїв.[5]
2010 рік почався для екс-чемпіона успішно: на 112 етапі UFC він переміг технічним нокаутом ще одного представника клану Ґрейсі — Рензу Ґрейсі. 28 травня2010 року Метт Г'юз став восьмим членом Залу слави UFC.[1]
На 117 етапі UFC Х'юз отримав видовищну перемогу над сильним суперником і черговим представником школи Ґрейсі — Рікардо Альмейдою. Удушення, що закінчилось технічним підкоренням суперника (втрата свідомості) було відзначено премією «Підкорення вечора», четвертою такою премією в кар'єрі чемпіона.
Успішний поступ Метта завершився 20 листопада2010 року, коли на 123 етапі UFC він втретє у своїй кар'єрі зустрівся в клітці з Бі Джей Пенном. Пенн повернувся у напівсередню вагу після черги поразок і втрати титулу у легкій ваговій категорії, і прагнув впевненої перемоги. Бій тривав 21 секунду. Екс-чемпіони ввійшли в розмін ударами, в ході якого «малюк Джей» правим прямим ударом відправив Х'юза в нокдаун і швидко добив на землі. В бліц-інтерв'ю після бою Метт Г'юз висловив велике розчарування результатом поєдинку і не зміг відповісти на запитання стосовно його майбутнього в спорті.[6] Через десять місяців ветеран знову вийшов у октагон. Метт мав зустрітися з перможцем «Абсолютного бійця» Дієґо Санчесом, але той травмувався і на заміну йому вийшов Джош Кошчек, що входив до десятки найкращих бійців світу у категорії до 77 кг. Бій двох базових борців тривав у стійці і завершився для Г'юза нокаутом на останніх секундах прешого раунду.
Тренерська діяльність
Г'юз довгий час тренувався і тренував у команді Пета Мілетича «Miletich Fighting Systems», але в 2007 році заснував власну спортивну команду, яку очолює досі — «Hughes Intensive Training». Основною метою цієї організації є підготовка бійців змішаного стилю із спеціалізацією у вільній боротьбі.
Метт Г'юз був головним тренером на бійцівському реаліті-шоу «Абсолютний боєць» в другому і шостому сезонах. Бійці Г'юза перемагали обидва рази.
Особисте життя
Метт, його дружина Одра, їх син Джой та донька Анна Грейс проживають в рідному місті Гіллсборо, штат Іллінойс.
У Метта є старша сестра Бет і брат-близнюк Марк, молодший за Метта на п'ять хвилин. Марк Г'юз також є професійним бійцем змішаного стилю.[7]
Виграв премію «Підкорення вечора». Бій класифікували як рейтинговий: Ріґґс замінив травмованого претендента на титул Каро Парісяна і не встиг зкинути вагу.
.png)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
