|
Метро 2034 (роман 2009)
Метро 2034 — постапокаліптичний роман Дмитра Глуховського, продовження попереднього роману «Метро 2033», що описує життя людей в московській підземці після ядерної війни. СюжетСюжет продовження перемістився з центральної частини метро, описаної в романі «Метро 2033», за межі Кільцевої лінії (Ганзи). Головною в сюжеті стає станція «Севастопольська», найбільш південна залюднена станція. Кожен день її жителі змушені відбивати атаки монстрів-мутантів, що нападають зі сторони станції «Чортанівська». Одного разу караван, який повинен був привести з «великого метро» патрони і продовольство, не повернувся. Зв'язок з найближчою заселеною станцією — «Тульскою», відсутній. Декілька людей відправляють на пошуки зниклих — Гомер, Ахмед і загадковий холоднокровний «бригадир» Гантер. Адже, якщо зв'язок з «Ганзою» буде перерваний, то без підтримки і постачання Севастопольській рано чи пізно судилося впасти під натиском монстрів… На «Нагорній» персонажі потрапляють в туман, в якому на них нападають дивні, гігантські створіння. Вони хапають Ахмеда на очах в Гомера і зникають. Ті, що залишилися живими, досягають «Тульської», але там після короткої розмови з Гантером і перестрілки закривають гермоворота, відрізаючи «Севастопольську» від решти метро. «Бригадир» говорить, що станція захоплена бандитами і збирається по поверхні організувати штурм з вогнеметами. Старий Гомер йому не вірить. Для організації штурму Гантер повинен потрапити в Поліс, в штаб секретної організації по захисту населення метро — Орден, який очолює Мельник. Для цього герой повинен пройти всю Каховську лінію, де впав фрагмент нерозірваної боєголовки. Пройшовши через тунель в високозахисних костюмах, вони потрапляють на станцію «Коломенська», де зустрічають Сашу — доньку колишнього коменданта Автозаводської, яка після революції на станції разом з донькою відправились в заслання на «Коломенську». Батько, змушений займатися сталкерством майже без захисту, урешті-решт гине від ран, отриманих від укусів собак з поверхні. Його ослаблений променевою хворобою організм не витримує ран. Кожну неділю на станцію прибуває дрезина з торговцями, що за безцінь скуповують знайдені сталкером речі. Саша чекає цю дрезину, щоб покинути станцію, але замість торговців прибуває давній ворог сашиного батька. Від розправи Олександру рятує прибуття Гантера і Гомера. Саша відправляється разом з ним в Поліс. Гантер явно не радий супутниці і хоче швидше її позбутися. В Поліс є один шлях — через Автозаводську, але Саша боїться, що її, як ізгоя, не пропустять. Гермоворота в тунель закриті і герої залишаються чекати, поки їх не відкриють торговці. З щоденника зв'язкового каравану «Севастопольської», знайденого на «Нахімовському проспекті», Гомер дізнається, що на «Тульській» почалась епідемія. Тож йому стає зрозуміло, навіщо Гантеру потрібні вогнеметники. В невдовзі гермоворота «Автозаводської» відкривають солдати на броньованій дрезині, які не дають пройти персонажам і дають їм 10 секунд на те, щоб вони пішли. За ці 10 секунд «Бригадир» розстрілює всіх. Прорвавшись з боєм через «Автозаводську» на викраденій дрезині, Гантер, Гомер і Саша потрапляють на станцію «Павелецька», де герої вирішують провести ніч. Цієї ночі відбувся черговий бій з химерами. Химери напали на Гантера і Сашу, після чого вони потрапляють в шпиталь. Як тільки Саші покращало, вона пішла на прогулянку по станції, щоб дізнатися як там Гантер. По дорозі дівчина купує йому ніж. Посварившись з Гантером, Саша піднімається на поверхню. В вестибюлі станції знаходиться гніздо химер. Одна з потвор спробувала напасти на Сашу, але вона встигла вибігти на вулицю. Погулявши, вона помічає, що за нею полюють два птеродактилі. Від них її рятує сталкер, що виявився в цей момент на поверхні. Вона повертається з ним на станцію. Саша знайомиться з музикантом Леонідом і дізнається, що Гантер один пішов на «Добринську». Гомер і Саша вирішують йти слідом. Леонід нав'язується до них в попутники. Саме він знає ліки від загадкової хвороби. Тепер перед Сашею постає подвійне завдання — врятувати душу Гантера і врятувати заражених людей. Особливості
В цілому публікація «Метро 2034» викликала не меншу популярність у публіки, ніж «Метро 2033», проте останнім часом знаходиться все більше читачів, незадоволених книгою через різку зміну акцентів розповіді, практично повністю відсутня атмосфера дії, брак відчуття знаходження в метро під радіацією, заплутаним текстом, що разом заважає краще уявити про те що відбувається. Хоча найбільше це стосується початку книги, після кількох перших глав розповідь стає простішою для сприйняття. ПерсонажіГомерОдин з найстаріших жителів станції «Севастопольська». До судного дня працював помічником машиніста. Усвідомлюючи свою непотрібність у військовій справі, він посвятив решту життя літопису і архівуванню, поступово збираючи усі вцілілі джерела інформації, щоб скласти хоча приблизну картину історичної епохи метро. В одній з останній з випущених глав Гомер захопився ціллю написати роман, деяку епітафію всьому людству, що дозволила б ясніше зобразитися йому відношення до того що трапилось і трапляється, і заодно в черговий раз згадати про безповоротно втрачений світ. ХантерОдин з другорядних героїв попередньої книжки «Метро 2033». В «Метро 2034» він відіграє одну з головних ролей в сюжеті, виступаючи в ролі бригадира одного з дозорних загонів «Севастопольської». Хантер — цинічних і відлюдькуватий, беземоційний персонаж. В подіях попереднього роману він пережив важку фізичну і душевну травму, яка корінним чином змінила його натуру, в зв'язку з чим він перетворився в людину-машину, машину для вбивств, безжально розправляючись з будь-якими перешкодами на шляху. Проте автор зводить його з дівчиною Сашею, ставлячи його в неочікуване становище і тим самим випробовуючи його нелюдську натуру почуттями, що нагадують любов і родинну прив'язаність одночасно. СашаРідкісний і неповторний для світу «Метро» жіночий персонаж з незвичайними рисами характеру. Їх властива сентиментальність і разом з тим — відсутність сильних емоцій. В сюжеті дізнаємось, що Саша жила у вигнанні на станції «Коломенська» з батьком, який потрапив в по життєву немилість. Коли її батько помирає від променевої хвороби, доля зводить її з Гомером і Гантером, що проходили в цей момент її станцією. Після смерті батька, не маючи чіткої цілі, продовжує подорожувати разом з ним. По дорозі Саша починає відчувати до Гантера певну симпатію, що нагадує їй про любов до померлого батька, в зв'язку з чим вона пробую різними способами висловити дані почуття, проте зробити це їй вдається з трудом. ЛеонідБродячий музикант, флейтист. Неоднозначний персонаж, по ходу дії книги міняє свою біографію на ходу. То він простий музикант, то агент «Смарагдового міста» — міфічного Ноєвого ковчегу людства, що знаходиться в будівлі МГУ, то агент червоної лінії. В підсумку виявляється трагічною особистістю, сином товариша Москвина, глави Червоної лінії, білою вороною в стані червоних. Ненавидячи батька геніальний флейтист пробує зробити людей щасливими з допомогою музики. Перед смертю йому це вдається, його слухають заражені, у муках суворі бійці Севастопольської; дані чари продовжуються лише декілька секунд, перервані автоматичною чергою, що була випущена музиканту в живіт. Загинув на «Тульській». АртемУ Артема, головного персонажу попередньої книжки «Метро 2033», після всіх перипетій, по словам Мельника, «трапилось божевілля, щоправда його виходили». Артем живе нормальним людським життям. В книзі також є Артем Попов, який живе на Тульській, проте він та герой першої книги — дві різні особистості. МельникПід час пошуків Хантера, Мельник втрачає праву руку, і сідає в інвалідне крісло. Попри це, він все ж залишається в Полісі главою ордена. Саме він дає Хантеру жетон на людей для зачищення Тульської. Мутанти
Інші істоти
АудіокнигаАудіокнига російською мовою: «Метро 2034». Автор: Дмитро Глуховський; Озвучив: Олександр Андрієнко; фонова музика: Олександр Гантер; тривалість: 11:47 (год.: хв.); технічні параметри: 192 kbps, mp3. Див. такожПосилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
