Метод Pomodoro — це метод керування часом, розроблений Франческо Чірілло в кінці 1980-х.[1] Цей метод використовує таймер для того, щоб розбити роботу на 25-хвилинні інтервали, які називаються «pomodori» (італійське слово, що означає «помідори») і розділені короткими перервами. Тісно пов'язаний з такими поняттями, як timeboxing й ітеративна та інкрементна розробка, що використовуються в розробці програмного забезпечення. Метод був адаптований для використання в контексті парного програмування[2] і бере за основу таку ідею: часті перерви можуть покращити спритність думки.[3][4]
Принципи в основі методу
Є п'ять кроків до виконання методу:
Оберіть завдання, яке потрібно виконати.
Встановіть pomodoro (таймер) на 25 хвилин.
Працюйте, поки таймер не продзвенить; запишіть це позначкою «x».
Зробіть коротку перерву (від 3 до 5 хвилин).
Кожні чотири «pomodori» робіть довшу перерву (15–30 хвилин).
Етапи планування, моніторингу, запису, обробки та візуалізації є фундаментальними для методу. У фазі планування задачі пріоритизуються за допомогою запису їх в щоденний список задач. Це дозволяє користувачам оцінити зусилля потрібні для задачі. Коли «pomodori» закінчуються, вони записуються, додаючи відчуття досягнення та надаючи чисті дані для подальшого самоспостереження та вдосконалення.[1]
Для потреб методу термін «помодоро» позначає неподільний 25-хвилинний відрізок часу. Після завершення задачі весь час, що залишився в «помодоро», присвячується перенавчанню. Регулярні перерви робляться з метою асиміляції. Короткий (від 3 до 5 хвилин) відпочинок розділяє послідовні «помодорі». Чотири «помодорі» утворюють набір. Між наборами помодорі роблять довшу перерву (на 15-30 хвилин).[1][5]
Найголовнішою метою методу є зменшення впливу внутрішніх та зовнішніх відволікальних факторів на увагу та потік. «Помодоро» неподільний. Якщо під час «помодоро» роботу переривають, то або інша діяльність повинна бути занотованою та відкладеною (інформувати — обговорити — запланувати — повернутись) або ж «помодоро» повинен бути відкинутим.[1][5][6]
Інструменти
Творець методу та інші заохочують низькотехнологічний підхід з використанням механічного таймера, паперу та олівця. Фізична дія заведення таймера підкреслює рішучість користувача взятись за задачу, цокання нагадує, що час спливає, а дзвінок повідомляє про перерву. Потік та увагаасоціюються з цими фізичними стимулами.[1][5][7]
Для цього методу створили програмне забезпечення для багатьох платформ.[8][9]
Метод Pomodoro отримав свою назву через кухонний таймер у формі помідора, який був вперше використаний творцем методу Франческо Чірілло, коли він був студентом університету (pomodoro італійською означає помідор).[10]
Критика
Застосування чистого методу Pomodoro неможливе для команд людей, бо сильно обмежує комунікацію. Проте, більшість людей застосовують звичайний timeboxing[en] називаючи його технікою помодоро, бо не роблять оцінки складності в помодоро, не роблять ретроспективу помодоро, не дотримуються часу перерв, не виконують всю роботу, в тому числі читання пошти в середині помодоро, не записують результати в щоденний список задач, залишаючи від Pomodoro лише 25-хвилинні таймбокси.[11]
Staffan Nöteberg: Pomodoro Technique Illustrated: The Easy Way to Do More in Less Time. Pragmatic Programmers, Raleigh, N.C., 2009, ISBN 978-1-934356-50-0
