Мерімаа Отто Оттович
Отто Оттович Мерімаа (20 червня 1920, муніципалітет Таагепера повіту Вільяндімаа, тепер Естонія — 15 серпня 2001) — радянський естонський діяч, секретар ЦК КП Естонії, 1-й секретар Пярнуського обласного комітету КП Естонії. Кандидат у члени Бюро ЦК КП(б) Естонії в 1951—1952 роках. Член Бюро ЦК КП Естонії в 1954—1955 і 1957—1987 роках. Депутат Верховної ради Естонської РСР. ЖиттєписЗ липня 1941 по червень 1943 року служив у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив помічником командира взводу навчального батальйону 7-ї Естонської стрілецької дивізії. У грудні 1942 року був важко поранений біля міста Великі Луки. До червня 1943 року лікувався у військовому госпіталі № 3155, де був визнаний інвалідом війни 3-ї групи і звільнений у запас. У липні 1943 — липні 1944 року — завідувач Леб'яцького районного будинку культури Кіровської області РРФСР. З липня по жовтень 1944 року — слухач курсів комсомольського активу в Ленінградській області. У жовтні 1944 — 1945 року — 1-й секретар Вируського повітового комітету КСМ (ЛКСМ) Естонії. У 1945 — листопаді 1946 року — 1-й секретар Пярнуського повітового комітету ЛКСМ Естонії. Член ВКП(б) з 1946 року. У листопаді 1946 — грудні 1947 року — слухач Партійної школи при ЦК КП(б) Естонії. У грудні 1947 — грудні 1949 року — секретар ЦК ЛКСМ Естонії з кадрів. У грудні 1949 — жовтні 1950 року — 1-й секретар Саарського повітового комітету КП(б) Естонії. У жовтні 1950 — березні 1951 року — 1-й секретар Кууресаарського районного комітету КП(б) Естонії. У березні — грудні 1951 року — завідувач відділу рибної промисловості ЦК КП(б) Естонії. 13 грудня 1951 — 1 липня 1952 року — секретар ЦК КП(б) Естонії. У травні 1952 — травні 1953 року — 1-й секретар Пярнуського обласного комітету КП Естонії. Одночасно, 14 січня 1953 — 5 квітня 1955 року — голова Верховної ради Естонської РСР. У травні 1953 — лютому 1954 року — завідувач відділу адміністративних та торгово-фінансових органів ЦК КП Естонії. 15 лютого 1954 — 30 листопада 1955 року — секретар ЦК КП Естонії. У жовтні 1955 — жовтні 1956 року — слухач Курсів перепідготовки при ЦК КПРС. 25 жовтня 1956 — 27 грудня 1965 року — секретар ЦК КП Естонії. У 1960 році закінчив заочно Вищу партійну школу при ЦК КПРС. Одночасно, 10 січня 1964 — 28 грудня 1965 року — голова Комітету партійно-державного контролю ЦК КП Естонії та Ради міністрів Естонської РСР і заступник голови Ради міністрів Естонської РСР. 28 грудня 1965 — 28 травня 1987 року — голова Комітету народного контролю Естонської РСР. З травня 1987 року — персональний пенсіонер у місті Таллінні. Помер 15 серпня 2001 року. Нагороди
ПриміткиДжерела |