Меній-ле-Рюїц

Меній-ле-Рюїц
Maisnil-lès-Ruitz

 
Країна Франція Франція
Регіон О-де-Франс 
Департамент Па-де-Кале 
Округ Бетюн
Кантон Уден
Код INSEE 62540
Поштові індекси 62620
Координати 50°27′10″ пн. ш. 2°35′09″ сх. д.H G O
Висота 91 - 181 м.н.р.м.
Площа 5,56 км²
Населення 1691 (01.01.2021[1])
Густота 304,1 ос./км²
Розміщення
Меній-ле-Рюїц. Карта розташування: Франція
Меній-ле-Рюїц
Влада
Мер
Мандат
Marcel Pruvost
2020-2026

Мапа

Мені́й-ле-Рюї́ц (фр. Maisnil-lès-Ruitz) — муніципалітет у Франції, у регіоні О-де-Франс, департамент Па-де-Кале. Населення — 1691 особа (01.01.2021)[1].

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 180 км на північ від Парижа, 40 км на південний захід від Лілля, 23 км на північний захід від Арраса.

Демографія

Динаміка населення (base Cassini de l'EHESS pour les nombres retenus jusque 1962[3], base Insee à partir de 1968 (population sans doubles comptes puis population municipale à partir de 2006)[4] · [5] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[6]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 619 122 55 224 142 64 12
Жінки 792 228 55 244 110 126 29


Економіка

2010 року серед 941 особи працездатного віку (15—64 років) 689 були активними, 252 — неактивними (показник активності 73,2%, у 1999 році було 59,0%). З 689 активних мешканців працювало 596 осіб (336 чоловіків та 260 жінок), безробітними було 93 (46 чоловіків та 47 жінок). Серед 252 неактивних 91 особа була учнем чи студентом, 71 — пенсіонерами, 90 були неактивними з інших причин[7].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 538 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 1501,5 особи, медіана доходів виносила 16 423 євро на одного особоспоживача[8]

Сусідні муніципалітети

Компасна роза Рюїц Компасна роза
Уден Пн Барлен
Зх    Меній-ле-Рюїц    Сх
Пд
Ребрев-Раншикур Френікур-ле-Дольман

Посилання

Див. також

Примітки

  1. а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Des villages de Cassini aux communes d'aujourd'hui. le site de l'École des hautes études en sciences sociales. Процитовано 26 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  4. Évolution і structure de la population (de 1968 à 2007) (PDF). Insee. Процитовано 26 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  5. Recensement de la population au 1er janvier 2006. Insee. Процитовано 26 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  6. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  7. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
  8. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.