|
Меморіал геноциду в Сребрениці
Меморіал геноциду в Сребрениці, офіційно відомий як Меморіал і кладовище жертв геноциду 1995 року в Сребрениці — Поточарі,[1] — меморіально-кладовищний комплекс у Сребрениці, створений на честь жертв трагедії в Сребрениці 1995 року. Жертвами — принаймні 8 372 з них — були переважно чоловіки, переважно боснійські мусульмани та деякі хорвати-католики.[2] ПередумовиТрагедія в Сребрениці почалася в Поточарі, де близько 25 000 боснійських мусульманських біженців зібралися в очікуванні евакуації. 11 липня 1995 року боснійські серби на чолі з Ратко Младичем відділили боснійських чоловіків і хлопчиків — підлітків від решти натовпу, перш ніж вбити їх. Деяких жінок та дівчат ґвалтували і вбивали. Голландські миротворці ООН, дислоковані в Сребрениці (Голландбат), не змогли зупинити різанину, незважаючи на те, що мали штаб-квартиру в місті. Загалом у Поточарі було вбито близько 1200 невинних людей до евакуації вцілілих до Тузли. У жовтні 2000 року Вольфганг Петріч, Верховний представник щодо Боснії й Герцеговини, заявив, що земля в Поточарі буде перетворена на меморіал та кладовище для жертв геноциду.[3] У травні 2001 року було створено фонд для нагляду та фінансування будівництва Меморіалу геноциду в Сребрениці. Через два місяці було встановлено камінь-фундамент для меморіалу. У липні 2002 року у заході взяли участь близько 20 000 учасників. Перші 600 жертв були поховані на новому кладовищі в березні 2003 року. ВідкриттяКомплекс меморіальних кладовищ, який коштував 5,8 мільйона доларів, був оплачений пожертвами приватних груп та урядів. США виділили на проект 1 мільйон доларів.[4][5] Меморіал був відкритий 20 вересня 2003 року колишнім президентом США Біллом Клінтоном, який був президентом США під час більшої частини Боснійської війни і очолював Дейтонську мирну угоду. Ювілеї5 липня 2005 року боснійсько-сербська поліція виявила дві бомби на місці пам'ятника за кілька днів до церемонії з нагоди 10-ї річниці різанини, коли під час церемонії мали бути поховані 580 ідентифікованих жертв, і очікувалося для участі понад 50 000 людей, у тому числі міжнародних політиків та дипломатів. Бомби спричинили б масові людські жертви і мали на меті втягнути регіон у подальше кровопролиття.[6][7] 11 липня 2007 року до 12-ї річниці зібралося 30 000 людей. 12 липня 2007 р., на наступний день після 12-ї річниці трагедії та поховання ще 465 жертв, група чоловіків, одягнених у форму, пройшла вулицями Сребрениці. Усі вони носили значки військових частин, які вчинили різанину в липні 1995 року[8][9]. 11 липня 2012 року, до 17-ї річниці, близько 30 000 людей відвідали церемонію, тоді були перепоховані 520 нових ідентифікованих жертв. Близько 7000 осіб, у тому числі частина тих, хто вижив, вийшли на триденний, довжиною 110 кілометрів, марш, щоб відзначити марш 15 000 боснійців, які втекли після того, як місто впало під армію боснійських сербів.[10] Рабин Артур Шнайєр із синагоги «Парк Схід» у Нью-Йорку виступив із промовою біля Меморіалу.[11] У Хорватії парламент Хорватії провів хвилину мовчання, а промову виголосив Неджад Ходжич, представник боснійської громади в Хорватії.[12] У Чорногорії парламент Чорногорії, форум боснійських неурядових організацій та Альянс ветеранів та антифашистів Другої світової війни провели пам'ять у меморіальному парку Побрежжя в Подгориці .[13] Сербська громадська організація «Жінки в чорному» зібралась у Белграді на виставу «Ми ніколи не забудемо геноцид у Сребрениці».[14] Президент США Барак Обама заявив, що «Сребрениця назавжди буде асоціюватися з одними з найтемніших актів 20 століття». 17 листопада 2012 року різні групи ветеранів війни з Боснії та Герцеговини, Сербії та Хорватії відвідали меморіал та вшанували пам'ять.[15][16] Колективні поховання щороку проводяться також з 2012 року, як і раніше; двадцять друге вшанування пам'яті 11 липня 2017 року, коли останки нової ідентифікації 71 жертви були поховані в Меморіальному центрі.[17] Галерея
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||
