Мезосидерити

Мезосидерити
— Клас —
Мезосидерит Vaca muerta
ТипКам'яно-залізний
Підрозділи
  • A
  • B
  • C
  • аномальний
СкладМетеоритне залізо (камасит, таеніт і тетратаеніт);
Силікати (переважно олівін)
Загальна к-сть зразків208

Метеорит Chinguetti

Мезосидерити (англ. mesosiderites) — це клас кам'яно-залізних метеоритів, які містять приблизно однакові пропорції залізо-нікелевих металів та силікатів. Вони є брекчією із нерівномірною текстурою; силікати та метали в них трапляються як у формі більших шматків чи камінців, так і у формі дрібнозернистих вкраплень. До силікатної частини входять олівін, піроксени та багатий на кальцій польовий шпат; такі силікати за вмістом подібні до евкритів та діогенітів.[1][2]

Мезосидерити — це рідкісний різновид метеоритів; станом на листопад 2014 року, було відомо лише 208 екземплярів цього класу,[3] (з яких 56 було виявлено в Антарктиці[4]), і падіння лише 7 з них були спостережені.[4] З іншого боку, деякі мезосидерити належать до найбільших з-поміж усіх відомих метеоритів.

У Вака Муерта, в пустелі Атакама, Чилі, на великій площі розсіювання було знайдено значну кількість уламків, загальна маса яких становить близько 3.8 тонни. Вперше вони були виявлені у XIX столітті рудошукачами, які помилково сприйняли блискучі металеві включення в уламках породи за срібло, і вирішили, що натрапили на оголення відкладень срібної руди. Пізніше, після проведення аналізів, коли було виявлено, що включення є залізо-нікелевими, дослідники дійшли висновку, що вони натрапили на уламки метеорита. Цей метеорит отримав назву Vaca Muerta.[5] На знімку справа вгорі зображений розрізаний та відполірований шматок метеорита Vaca Muerta.

Останнє падіння мезосидерита на Землю відбулося на території Китаю, в районі міста Dong Ujimqin Qi, 7 вересня 1997 року. Того дня у згаданій місцевості приземлилися три великі уламки метеорита загальною масою у 129 кг. Падіння іншого мезосидерита, який згодом отримав назву Estherville, відбулося на території штату Айова, США, 10 травня 1879 року. Після польоту яскравої вогняної кулі, поверхню в місці падіння засипали декілька великих мас та безліч дрібніших уламків загальною вагою у 320 кг. Після падіння метеорита поблизу польського міста Лович 12 березня 1935 року, було зібрано багато (понад 50) уламків загальною вагою у 59 кг. Інші спостережені падіння мезосидеритів відбулися у 1842 році поблизу Бареї (Іспанія), у 1880 поблизу Вараміна (Іран), у 1933 в районі острова Dyarrl (Папуа Нова Гвінея) та поблизу Патвара (Індія) у 1935.[4] Легендарний метеорит Chinguetti теж вважається мезосидеритом.

Див. також

Примітки

  1. ↑ (англ.)F. Heide, F. Wlotzka (1985). Meteorites, Messengers from Space. Springer Verlag.
  2. ↑ (англ.)Karl K. Turekian. Meteorites, comets, and planets. с. 112. ISBN 0080525350. Архів оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 7 листопада 2014.
  3. ↑ (англ.)Mesosiderites. The Meteoritical Society. Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 07-11-2014.
  4. ↑ а б в (англ.)Search the Meteoritical Bulletin Database. The Meteoritical Society. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 07-11-2014.
  5. ↑ H. Pedersen et al., Meteoritics 27 (1992) 126

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мезосидерити