|
Мегасекоптери
Мегасекоптери (Megasecoptera) — вимерлий ряд палеозойських крилатих комах з інфракласу давньокрилих (Palaeoptera). Ряд існував впродовж кам'яновугільного та пермського періодів (318—260 млн років тому). ОписМегасекоптери зовні схожими на бабок, але з колюче-сисним ротовим апаратом. Ротовий апарат використовувався для проколювання рослинних оболонок. У них були дві пари довгих крил однакового розміру. Жилкування крил сітчасте, але в процесі еволюції кількість поперечних жилок скорочувалася. У деяких видів крила мали візерунок або плями. Крила мали міцну жилку на передньому краї, що вказує на пристосованість до досить швидкого польоту. Тіло довге та вузьке. Голова маленька, з великими очима. Грудні сегменти зрослися. Черевце складалося з 10 сегментів. З боків черевця відходили парні розгалужені вирости (по одній парі на сегмент). На кінці черевця були довгі церки, які іноді були вдвічі довшими за тіло.[1] Спосіб життяВважається, що мегасекоптери проколювали покривні тканини рослин і харчувалися їх соком, спорами або насінням. Вони мали неповне перетворення. Їх німфи (личинки) також відомі, причому вони не мають ніяких ознак адаптації до життя у воді. Тому вважається, що Megasecoptera були наземними і в личинковій стадії. Класифікація
Примітки
Посилання
|
