Мацієвич Лев Степанович
Ле́в Степа́нович Маціє́вич (2 березня 1843 — 17 листопада 1915) — український бібліофіл, джерелознавець, історик, літературознавець. ЖиттєписПочесний член Бесарабського церковного історико-археологічного товариства, чинний член Одеського бібліографічного товариства при Новоросійському університеті. Закінчив Київську духовну академію, магістр богослов'я. Викладав латинську мову в Кишинівській та Одеській духовній семінарії. Писав російською мовою; зібрав, узагальнивши, та опублікував ряд матеріалів про життя й діяльність А. М. Курбського, Георгія Кониського, О. Пушкіна, М. Гоголя, Т. Шевченка. Автор ряду праць з української історії, фольклору, книгознавства. Досліджував старовинні пам'ятки, зокрема церковні та монастирські. У 1891 р. до журналу «Київська старовина» подав документальні докази того, що місцем народження й охрещення Тараса Шевченка є село Моринці Звенигородського повіту Київської губернії (нині Черкаської області).[1] Примітки
Джерела
Посилання
|