Мацевич Аполлінарій Федотович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мацевич.
Мацевич Аполлінарій Федотович
Народився4 серпня 1926(1926-08-04)
с. Заозерне (Тульчинський район), Вінницька область Українська РСР
Помер27 лютого 1996(1996-02-27) (69 років)
м. Єлгава, Латвія Латвія
ГромадянствоСРСР СРСР
Національністьукраїнець
ДіяльністьУкраїнська література
Відомий завдякиписьменник
ЧленствоНаціональна спілка письменників України Редагувати інформацію у Вікіданих

Маце́вич Аполліна́рій Федо́тович (* 4 серпня 1926 — †27 лютого 1996) — український письменник. Перебував у Національній спілці письменників України від 1967 р.
Онука — Добринська Наталія Володимирівна (1982 р.н.), видатна українська легкоатлетка (багатоборство), олімпійська чемпіонка.[1]

Біографія

Народився 4 серпня 1926 р. в с. Паланка, тепер Заозерне Тульчинського району на Вінниччині. У 1941 р. здобув освіту за сім класів. Учасник Другої світової війни, під час якої служив у навчальному батальйоні запасної стрілецької дивізії. Після демобілізації працював малярем, молотобійцем, зчіплювачем вагонів, ремонтником на залізниці. У 1956 р. закінчив середню школу робітничої молоді (м. Дніпродзержинськ).
З 1959 р. на журналістській роботі — працював кореспондентом обласної газети. Закінчив заочно Літературний інститут імені Горького (Москва, 1965). У 1967 р. був прийнятий до лав НСПУ через міжобласну письменницьку організацію, яка існувала тоді на дві області — Вінницьку та Хмельницьку.
З 1969 р. жив у м. Хмельницькому, де працював в обласній газеті «Корчагінець», очолював обласне літературне об'єднання. Лавреат обласної молодіжної премії.

У 1987 р. переїхав до Латвії, де помер 27 лютого 1996 р. у м. Єлгава.

Літературна діяльність

Прозаїк, поет, перекладач. Дебютував у літературі в 1962 р. з романом «Грозове світання». Бібліографія містить кілька десятків книг прози, поезій та перекладів. Окремі твори перекладалися російською мовою і видавалися у Москві. Останній твір — біографічна повість «Закувала та сива зозуля» про композитора П. Ніщинського у повному вигляді не була надрукована. Низка оригінальних творів лишилася у рукописах.

Бібліографія

Романи, повісті, збірки нарисів, поезій, новел, та оповідань, у тому числі для дітей:

  • Грозове світання : роман (1962)
  • Гнів Немезіди : роман (1965)
  • Чотири пригоди Тимка Зозулі : повість для дітей (1965)
  • Знайдена шаблюка : повість для дітей (1967)
  • Ромен-зілля : повість (1968)
  • Дикі маки : новели (1968)
  • Глибока борозна : повість (1974)
  • Гойдарики : поезії (1974)
  • Пригоди Тимка Зозулі : повість для дітей (1976)
  • Вибране : проза (1976)
  • Романко і Сергійко : повість для дітей (1979)
  • Суворі акварелі : повісті та оповідання (1980)

Переклав повість білоруса М. Корзуна «Вітя Ситниця» (1988), двотомний роман туркмена Хідира Дер'яєва «Доля» (1982, 1984), третю книгу роману зросійщеного вірмена Савви Дангулова «Кузнецький міст» (1986, у співавторстві).

Російською мовою перекладені твори А. Мацевича «Чотири пригоди Тимка Зозулі та його друга Петька Одуда», «Знайдена шаблюка» (1968)[2] та «Грозове світання» (1986)[3].

Примітки

  1. ↑ [[Мельник Віктор Іванович (поет)|Мельник, Віктор]]. Найсильніша, усміхнена, кучерява. Олімпійська чемпіонка Пекіна [[Добринська Наталія Володимирівна|Наталія Добринська]] вдома варить борщ, любить співати українські пісні і читає дідові книжки // [[Україна молода]]. — 2008. — 23 серпня. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 5 листопада 2014.
  2. ↑ Четыре приключения Тимки Зозули и его друга Петьки Одуда : Две повести : Для младш. шк. возр. / А. Мацевич; Перев. с укр. С. Вендичанский; Рис. П. Борисова — М. : Детская литература, 1968 — 128 с., ил. (Содерж. : Четыре приключения Тимки Зозули и его друга Петьки Одуда — стр. 3-66; Найденная сабля — стр. 67-125)(рос.)
  3. ↑ Грозовой рассвет : Роман / А. Мацевич; Пер. с укр. Ю. Саенко — М. : Сов. писатель, 1986 — 221 с. : ил., портр

Джерела і література

Посилання


Література Це незавершена стаття про літератора.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.