Мауро Джуліані

Мауро Джуліані
Mauro Giuliani
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Повне ім'яMauro Giuseppe Sergio Pantaleo Giuliani
Дата народження27 липня 1781(1781-07-27)
Місце народженняБішельє, Неаполітанське королівство[1][2][3]
Дата смерті8 травня 1829(1829-05-08) (47 років)
Місце смертіНеаполь, Італія[1][2][…]
ГромадянствоІталія Італія
Професіягітарист, композитор, віолончеліст
Відомі учніEmilia Giuliani-Guglielmid Редагувати інформацію у Вікіданих, Michele Giulianid Редагувати інформацію у Вікіданих і Jan Nepomucen Bobrowiczd Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментигітара
Жанрконцерт для гітари з оркестром, пісня, камерна музика
ЧленствоLudlamshöhled[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиEmilia Giuliani-Guglielmid[2] Редагувати інформацію у Вікіданих і Michele Giulianid[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
associazionegiuliani.it Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Портрет Мауро Джуліані

Мауро Джуліані (італ. Mauro Giuseppe Sergio Pantaleo Giuliani, 27 липня 1781 — 8 травня 1829) — італійський гітарист, композитор, віолончеліст та педагог. Автор трьох концертів для гітари з оркестром, камерних творів для гітари, пісень з гітарним або фортепіанним акомпанементом тощо. Його твори для гітари сприяли розвиткові віртуозної гітарної техніки. Спеціально для Джуліані написав кілька гітарних п'єс Бетховен, який високо цінував його мистецтво.

Гастролював у багатьох європейських країнах, а також у Російській імперії. Працював у Парижі, Відні та інших місцях.

Михаїл Джуліані (18011867), який у двадцятих роках XIX століття викладав вокал у Росії,— це його син (справжнє ім'я, мабуть, не Михаїл, а Міккеле), що був не тільки співаком, а також, як і батько, гітаристом і композитором (від 1850 року — в Паризькій консерваторії).

Біографія

Спочатку Мауро Джуліані навчався теорії музики та грі на флейті, скрипці та віолончелі, проте незабаром зацікавився гітарою та почав вчитися грати на ній. Оскільки зробити кар'єру концертуючого гітариста в Італії було важко через малої зацікавленності публіки до цього інструмента та через існування великої кількості чудових гітаристів, міцно займавших концертні сцени (у тому числі Фердинандо Каруллі), Джуліані у 1806 році перебрався до Відня, де швидко завоював репутацію одного з найкращих гітаристів Європи та гарного композитора.

Джерела

  • A. Jacobs. The New Penguin dictionary of music. London: Penguin, 1978, p. 160. ISBN 0-7139-1121-2
  • Музыкальный энциклопедический словарь. Москва: Советская энциклопедия, 1990, с. 172.

Примітки

  1. а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
  2. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #119380765 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. Salvo S. D. Dizionario Biografico degli Italiani — 2001. — Vol. 56.
  4. OPAC SBN
  5. Flögel K. F., Ebeling F. W. Floegels Geschichte des Grotesk-Komischen: bearbeitet, erweitert und bis auf die neueste Zeit fortgeführt von Friedrich W. Ebeling — 5 — L: 1887. — S. 357. — 478, 14 с.