Масатосі Неї

Масатосі Неї
根井 正利
Народився12 січня 1931(1931-01-12)
Міядзакі, Японія
Помер18 травня 2023(2023-05-18) (92 роки)
Моррістаун, Нью-Джерсі, США
Місце проживанняСША
Країна США
Національністьяпонець
Діяльністьбіолог, генетик, викладач університету
Alma materКіотський університет
Галузьеволюційна біологія
ЗакладУніверситет штату Пенсильванія
Науковий ступіньбакалавр наук[1] (1953) і докторський ступінь[1] (1959)
Аспіранти, докторантиDan Graurd
Margaret Kidwelld
ЧленствоНаціональна академія наук США[1]
Американська академія мистецтв і наук[1]
Відомий завдяки:Популяційна генетика, Молекулярна філогенетика
Нагороди
Особ. сторінкаigem.temple.edu/labs/nei
CMNS: Масатосі Неї у Вікісховищі

Масатосі Неї (яп. 根井 正利, Неї Масатосі, в деяких джерелах Масатоші Ней; 12 січня 1931, Міядзакі — 18 травня 2023, Моррістаун)[2] — американський біолог, професор Університету штату Пенсильванія і директор Інституту молекулярної еволюційної генетики(англ. Institute of Molecular Evolutionary Genetics). Основні роботи Неї присвячені теоретичним основам популяційної генетики і молекулярної філогенетики.

Біографія

Масатосі Неї народився 2 січня 1931 року на острові Кюсю в префектурі Міядзакі. У 1953 році отримав ступінь бакалавра в університеті Міядзакі, а через два роки, в 1953 році — ступінь магістра в Кіотському університеті, там же в 1959 році Неї отримав ступінь доктора філософії. Потім стажувався після отримання ступеня в Університеті Північної Кароліни і Каліфорнійському Університеті у Берклі. З 1969 по 1972 рік Масатосі Неї працював спочатку ад'юнкт-професором, а потім повним професором біології Браунівському Університету. Починаючи з 1972 року він стає професором популяційної генетики Центру демографії і популяційної генетики Техаського університету в Остіні, де працює до 1990 року, після чого стає професором Університету штату Пенсильванія і директором Інституту молекулярної еволюційної генетики при цьому університеті. У 1983 році Неї заснував науковий журнал «Molecular Biology and Evolution», а в 1993 разом з Вальтером Фітчем (Walter M. Fitch) Товариство молекулярної біології і еволюції.

Наукові праці

Теоретичні роботи

Одним з найпомітніших наукових досягнень Неї стали розроблена ним нова оцінка генетичної дистанції (названа генетичною дистанцією Неї) між популяціями і її використання для вивчення еволюційних взаємовідносин популяцій і близькоспоріднених видів[3]. Пізніше він розробив іншу оцінки генетичної відстані, названу DA і відповідну для визначення топології філогенетичного дерева[4].

Молекулярна філогенетика

У 1980-х роках Неї зі своїми співробітниками приступив до розробки і вивчення методів побудови філогенетичних дерев, ґрунтуючись на даних по генетичних дистанціях. У 1985 році вони розробили статистичний метод для перевірки філогенетичних дерев, що базується на оцінці довжини внутрішніх гілок. Крім того вони розробили два методи для побудови філогенетичних дерев — neighbor — joining і minimum evolution[5][6], які досить широко застосовуються досі. Неї разом з Судхіром Кумаром і Коїтіро Тамурою розробив одну з самих використовуваних комп'ютерних програм для філогенетичного аналізу MEGA (MEGA, Molecular Evolutionary Genetics Analysis)[7][8].

Нагороди і визнання

  • 1977 — нагорода Японського товариства генетики людини
  • 1989 — почесний член Японського товариства генетиків
  • 1990 — обраний членом Американської академії мистецтв і наук
  • 1990 — премія Кіхари Японського товариства генетиків
  • 1997 — член Національної академії наук США
  • 2002 — Міжнародна премія по біології Японського товариства просування науки (Japan Society for the Promotion of Science)
  • 2003 — нагорода імені Барбари Боуман Техаського товариства генетиків
  • 2013 — Премія Кіото

Бібліографія

Див. також

Джерела

Примітки

  1. ↑ а б в г https://academic.oup.com/mbe/article/40/6/msad149/7209690
  2. ↑ https://www.mountlaurelfuneralhome.com/memorials/masatoshi-nei/5195709/index.php
  3. ↑ Nei M. Genetic distance between populations // Amer. Nat. — 1972. — 106: P. 283—292
  4. ↑ Nei M., F. Tajima & Y. Tateno. Accuracy of estimated phylogenetic trees from molecular data. II. Gene frequency data // J. Mol. Evol. 1983. — 19: — P. 153—170.
  5. ↑ Saitou N. and M. Nei (1987) The neighbor-joining method: a new method for reconstructing phylogenetic trees // Mol. Biol. Evol. — 1987. — 4: — Р. 406—425.
  6. ↑ Rzhetsky A. and M. Nei. A simple method for estimating and testing minimum — evolution trees // Mol. Biol. Evol. — 1992. — 9: — Р. 945—967
  7. ↑ Kumar S., K. Tamura, and M. Nei. (1993) MEGA: Molecular Evolutionary Genetics Analysis. Ver. 1.02, The Pennsylvania State University, University Park, PA.
  8. ↑ MEGA. Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 20 червня 2017.