Марченко Юрій Миколайович

Юрій Марченко
Марченко Юрій Миколайович
 Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження25 квітня 1998(1998-04-25)
с. Півці (в межах Чернігова) Чернігівської області
Смерть24 лютого 2022(2022-02-24) (23 роки)
(загинув у ході російського вторгнення в Україну)
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Alma MaterХарківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Марченко.

Марченко Юрій Миколайович — старший лейтенант Збройних сил України, відзначився у ході російського вторгнення в Україну.

Життєпис

Юрій Марченко народився 25 квітня 1998 року у селі Півці (в межах Чернігова) Чернігівської області. Навчався у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, а після його закінчення проходив службу на посаді інженера комплексу автоматизованих систем управління батальйону зв'язку 57 окремого полку зв'язку повітряного командування «Схід» Повітряних Сил ЗСУ. З травня 2021 року він обіймав посаду начальника зв'язку 302-го зенітного ракетного полку. Загинув 24 лютого 2022 року, захищаючі суверенітет і цілісність України[1].

Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 134 Юрія Марченка було нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). 25 червня 2022 року державну нагороду матері загиблого воїна Тетяні Володимирівні вручили голова Чернігівської районної військової адміністрації Андрій Кужель, начальник Чернігівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Олексадр Сапон, заступник командира полку з морально-психологічного забезпечення Артем Філіпський[2].

Нагороди

  • орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність під час виконання бойових завдань, самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Примітки

  1. ↑ Боєць Юрій Марченко отримав орден «За мужність» посмертно. © Чeline cheline.com.ua (укр.). 26 червня 2022. Процитовано 13 липня 2022.
  2. ↑ Матері загиблого Героя вручили посмертну нагороду сина. Чернігівська районна державна адміністрація Офіційний сайт (укр.). 25 червня 2022. Процитовано 13 липня 2022.

Джерела

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.