Мартинга́л (від фр.martingale, можливо від старопрованс.martegalo — «жителька Мартіга», або від ісп.almartaga)[1] — елемент кінської збруї, який являє собою короткий ремінь шириною близько трьох сантиметрів, має один кінець з петлею і пряжкою, а другий — роздвоєний на два ремені, до кінців яких пришиваються спеціальні кільця. Мартингал петлею надівається на передню попругу і проходить між передніми ногами коня з грудей до поводів, які продіваються через кільця мартингала[2][3]. Є допоміжним засобом для правильного тримання при їзді голови і шиї коня, а також для пом'якшення різких рухів поводів.
При їзді на мундштуці (залізні вудила з підйомною розпіркою біля піднебіння, застосовувані для полегшення управління конем) через кільця продіваються трензельні поводи, а при їзді на вуздечці в 4 поводи — нижні поводи[2].
Пряжка на кінці, біля петлі служить для регулювання довжини мартингала[3]. Мартингал перешкоджає коневі підкидати і задирати голову і сприяє здавати в потилиці[2].
Мартингал припасовують так, щоб кільця доходили до середини довжини шиї коня. При коротко припасованому мартингалі стісняється свобода руху шиї і голови коня, і відповідно управління поводами; занадто довгий мартингал не досягає свого призначення[2].