Марочко Василь Іванович

Василь Іванович Марочко
Народився	5 лютого 1956(1956-02-05) (68 років) Велика Чернігівка, Овруцький район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	історик
Alma mater	Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
Галузь	історія
Заклад	Інститут історії України НАН України
Вчене звання	Професор
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Відомий завдяки:	дослідження Голодомору 1932—1933 років

Васи́ль Іва́нович Ма́рочко (нар. 5 лютого 1956, с. Велика Чернігівка, Овруцький район (нині Коростенського району), Житомирська область) — український історик. Доктор історичних наук.

Провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України. Керівник Центру дослідження геноциду українського народу Інституту історії України НАН України. Голова ради Асоціації дослідників голодоморів в Україні (1996, 2008—2015).

Життєпис

Василь Марочко народився 5 лютого 1956 року у Велика Чернігівка неподалік Овруча на Житомирському Поліссі.

Закінчив історичний факультет Київського педагогічного інституту імені Максима Горького.

У 1981—1995 роках — аспірант, молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник.

У 1985 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Становлення радянського способу життя в колгоспному селі України. 1929—1937» (науковий керівник — д.і.н. С. В. Кульчицький) та отримав науковий ступінь — кандидат історичних наук. У 1996 році захистив докторську дисертацію на тему «Українська селянська кооперація. Історико-теоретичний аспект. 1861—1929»[1].

У науковому доробку Василя Марочка — близько 100 публікацій про Голодомор, десятки монографій з історичної проблематики 1920—1930-х років.

З 2013 року — професор за спеціальністю «Історія України».

Погляди

У 2009 році закликав не зносити, а залишити пам'ятники діячам комуністичної диктатури, які були причетні до організації Голодомору. Він пропонував внести такі пам'ятники у «пантеон псевдогероїв, або залишити, але поряд спорудити чорну дошку з написами, наприклад, що цей діяч є творцем Голодомору, політика якого була злочинною.»[2]

Праці

• Праці Василя Марочка [Архівовано 5 липня 2019 у Wayback Machine.] у бібліотеці Чтиво.
• Василь Марочко, Хілліг Гьотц Репресовані педагоги України: жертви політичного терору (1929—1941). — Київ: Науковий світ, 2003.
• Василь Марочко Голодомор 1932—33 рр. — Київ, 2007. — 64 с.
• Василь Марочко Зачарований Десною. Історичний портрет Олександра Довженка. — Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія».
• Енциклопедія Голодомору 1932—1933 років в Україні / Вступне слово Євгена Нищука; Передмова, авторський текст Василя Марочка. — Дрогобич : Коло, 2018. — 576 с. — ISBN 978-617-642-388-1.
• Йосип Сталін — фельдмаршал Голодомору / Національний музей Голодомору-геноциду, Інститут дослідження Голодомору. — К.: Видавець Мельник М. Ю., 2020. — 104 с.[3].

Відзнаки

• Орден «За заслуги» III ступеня (2008).
• Лауреат Медалі Ґарета Джонса (2019).
• Премія імені Івана Огієнка (2024)[4]

Примітки

1. Марочко Василь Іванович
2. Радянські пам'ятники до пантеону?
3. ЙОСИП СТАЛІН – ФЕЛЬДМАРШАЛ ГОЛОДОМОРУ (Василь Марочко) – Інститут Дослідження Голодомору (укр.). Процитовано 7 серпня 2022.
4. Руслан, Мороз (5 квіт. 2024 р.). Члени комітету із присудження Премії імені Івана Огієнка у 2024 році визначилися із лауреатами цьогорічної премії.

Джерела та література

• О. О. Ковальчук Марочко Василь Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 530. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• О. М. Мовчан Марочко Василь Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 19 : Малиш — Медицина. — 687 с. — ISBN 978-966-02-8345-9.

Посилання

• Передача на радіостанції «Эхо Москвы» з участю Василя Марочка [Архівовано 23 квітня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
• Ярослава Музиченко Голодна пам'ять // Україна молода. — 2006. — 14 листопада. [Архівовано 26 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
• Ярослава Музиченко Страсті по сіячах вічного // Україна молода. — 2004. — 8 квітня. [Архівовано 19 березня 2007 у Wayback Machine.]
• Україна має докази етнічного спрямування голодомору [Архівовано 8 квітня 2008 у Wayback Machine.]