|
Марк II (радіотелескоп)
Марк II — радіотелескоп діаметром 38 м, розташований в обсерваторії Джодрелл-Бенк поблизу Густрі[en], графство Чешир, на північному заході Англії. Він був побудований в 1964 році на місці 66-метрового Транзитного телескопа. Використовувався в автономному режимі, в редимі інтерферометра спільно з Лавеллівським телескопом (база 425 м)[1], а також (найчастіше) як частина MERLIN — радіоінтерферометричної мережі з наддовгою базовою[2]. Проєктування та будівництвоТелескоп був сконструйований Чарльзом Гасбендом[en] за ініціативою Бернарда Лавелла, а проєктування почалося приблизно у вересні 1960 року[3]. Запит на фінансування будівництва телескопа був поданий 19 грудня 1960 року[4], а влітку 1964 року телескоп почав працювати[2]. Конструкція Марк II була пізніше використана при розробці радіоантени Гунгіллі[en][5] і радіотелескопа Марк III[3]. Марк II спочатку був задуманий як прототип для більшого телескопа Марк IV, який так і не був побудований. Тому була використана еліптична параболічна антена 38,1 м на 25,4 м з фокусною відстанню 12,2 м. Еліптична тарілка не є оптимальною формою поверхні для астрономічних спостережень, однак для набагато більшого телескопа Марк IV така форма допомогла б зменшити висоту телескопа над землею[3]. Основа телескопа виконана з попередньо напруженого залізобетону[4]. Телескоп має альт-азимутальне кріплення, розташоване на 54 сталевих роликах на рельсовому колі діаметром 12,8 м[6]. Це був перший у світі телескоп, яким керував цифровий комп'ютер. Цей комп'ютер Ferranti Argus 104[6] мав пам'ять 12 кілобайтів[2]. У 1971 році він був модернізований до Argus 400[2], а старий Argus 104 використовувався для керування оновленим Лавеллівським телескопом[7]. 1974 року була висунута пропозиція модернізувати Марк II до Марк IIA. Модернізований телескоп мав би круглу апертуру діаметром 30,5 м (100 футів) і міг би працювати на довжинах хвиль до 6 мм, що дозволило б використовувати його як частину високочастотного компонента оригінального масиву MERLIN. Також планувалося, що телескоп буде використовуватися для дослідження спектральних ліній в міліметровому діапазоні. Однак оновлення так і не було схвалено[8]. Спочатку поверхня мала точність ±1/8 дюйма (3,2 мм). Ця точність була вищою, ніж у Лавеллівського телескопа, і дозволяла Марку II спостерігати на вищих частотах[3]. У 1987 році за допомогою голографічної техніки поверхня була модернізована до точності 1/3 мм, що дозволило спостерігати на частоті 22 ГГц, на якій працює інтерферометр MERLIN[2]. Нова поверхня кругла, вона була накладена поверх старої, так що тепер телескоп має розширення, схожі на вуха, де все ще видно стару поверхню. Наприкінці 1990-х років у головному фокусі телескопа була встановлена нова, компактніша карусель для приймачів[9]. Наукове використанняУ 1970-х роках телескоп використовувався разом із Марк III для розробки фазостабільних інтерферометрів з довгою базою, що призвело до створення MERLIN[2]. Телескоп використовувався як інтерферометр з Лавеллівським телескопом, щоб забезпечити точніші позиції радіоджерел, знайдених під час огляду 1972—1973 років. Було визначено, що положення одного радіоджерела збігається з парою слабких блакитних зір, і після проведення оптичних спостережень було встановлено, що це перша гравітаційна лінза[10]. Більшість поточного спостережного часу Марка II витрачається на програму MERLIN та інші радіоінтерферометричні спостереження з наддовгою базою. Оцінка10 липня 2017 року телескоп було включено до пам'яток архітектури[en] ступеня I. Ступінь I є найвищою з трьох оцінок у списку та застосовується до будівель, які становлять «винятковий інтерес»[11]. Примітки
Література
Посилання |
||||||||||||||||||||||||
