Марко Зоро

Ф
Марко Зоро
Марко Зоро
Марко Зоро
Особисті дані
Народження 27 грудня 1983(1983-12-27) (40 років)
  Абіджан, Кот-д'Івуар
Зріст 182 см
Вага 75 кг
Громадянство  Кот-д'Івуар
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1999–2003 Італія «Салернітана» 55 (1)
2003–2007 Італія «Мессіна» 116 (5)
2007–2011 Португалія «Бенфіка» 2 (1)
2009–2010   Португалія «Віторія» (Сетубал) 30 (0)
2011   Румунія «Університатя» 14 (0)
2012–2013 Франція «Анже» 32 (2)
2013–2014 Греція ОФІ 27 (0)
2016–2017 Греція «Ханья» 6 (0)
2017 Греція «Астерас Амаліадас» 3 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2003–2010 Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар 22 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Марко Зоро (фр. Marco André Zoro, нар. 27 грудня 1983, Абіджан) — івуарійський футболіст, що грав на позиції захисника. У складі збірної Кот-д'Івуару був учасником чемпіонату світу та віце-чемпіоном Африки.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1999 року виступами за італійський клуб «Салернітана», в якому провів три з половиною роки, взявши участь у 55 матчах Серії Б.

У січні 2003 року був відданий в оренду іншій команді Серії Б «Мессіні», яка згодом викупила контракт гравця. У сезоні 2003/04 «Мессіна» зайняла 4-е місце і вийшла до Серії А, в якій у першому ж сезоні 2004/05 команда посіла найвище місце у своїй історії — сьоме.

Марко Зоро під час виступів за «Мессіну» у сезоні 2005/06.

Втім наступного року результати клубу значно погіршились, він став 18 і мав вилетіти з вищого дивізіону, втім через скандал Кальчополі, за результатами якого «Ювентус» було понижено у класі, «Мессіна» зберегла місце. Проте у сезоні 2006/07 клуб зайняв останнє місце і таки вибув у Серію B, після чого івуарієць покинув клуб на правах вільного агента. За час виступів Марко в Італії великого розголосу здобули расистські скандали. Так у листопаді 2005 року в Мілані, під час матчу з «Інтернаціонале», він піддався нападкам на расовому ґрунті з боку міланських вболівальників[1][2][3]. В результаті, 4-м уболівальникам був на 5 років закритий вхід на стадіон, а по всій Італії перед матчами проводилися антирасистські демонстрації[4]. Навесні 2006 року, під час домашнього матчу, ситуація повторилася і Зоро ледь не пішов з поля. Гравці «Інтернаціонале» Адріано і Обафемі Мартінс на очах у всього стадіону принесли вибачення від імені клубу і вмовили з поля не йти[5]. Міланський клуб був оштрафований на 25 тисяч євро[6][7].

15 травня 2007 року підписав 4-річний контракт з лісабонською «Бенфікою». Втім у новій команді спочатку отримав травму в товариському матчі з «Реал Бетіс», а вже у серпні був звільнений головний тренер Фернанду Сантуш, що і запрошував Зоро, а його наступник Хосе Антоніо Камачо не бачив африканця у основі своєї команди[8]. В результаті зігравши лише два матчі у чемпіонаті, у лютому 2009 року від був відданий в оренду в «Віторію» (Сетубал)[9], за яку грав до літа 2010 року[10]. Повернувшись до «Бенфіки» Марко взагалі жодного разу не вийшов на поле у матчах чемпіонату, лише інколи виходячи в матчах кубків ліги та Ліги чемпіонів і наприкінці січня 2011 року знову був відданий в оренду, на цей раз у румунську «Університатю» (Крайова)[11], де до кінця сезону зіграв 14 матчів у чемпіонаті, втім не врятував команду від вильоту з Ліги І.

У червні 2011 року контракт Зоро з «Бенфікою» закінчився і гравець тривалий час залишався вільним агентом. Лише 30 січня 2012 року, після успішного перегляду, він підписав півторарічний контракт з клубом французької Ліги 2 «Анже»[12], а після його закінчення 13 серпня 2013 року став гравцем клубу вищого дивізіону Греції ОФІ[13], де провів один сезон.

Завершував професійну ігрову кар'єру у нижчолігових грецьких клубах «Ханья» та «Астерас Амаліадас», де небагато грав до 2017 року.

Виступи за збірну

11 лютого 2003 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Кот-д'Івуару у матчі проти Камеруну.

У збірній Зоро не був основним гравцем, втім поїхав з командою на чемпіонат світу 2006 року у Німеччині, на якому на поле не виходив. Крім цього Зоро зіграв на двох поспіль континентальних першостях — Кубку африканських націй 2006 року в Єгипті, де виходив у двох матчах і разом з командою здобув «срібло», а також Кубку африканських націй 2008 року у Гані, на якому зіграв у одному матчі проти Малі, забивши в ньому свій перший і єдиний гол за збірну[14].

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у формі головної команди країни 22 матчі, забивши 1 гол.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1999–00 Італія «Салернітана» B (ІІ) 3 0 КІ 0 0 - - - - - - 3 0
2000–01 B (ІІ) 13 0 КІ 3 0 - - - - - - 16 0
2001–02 B (ІІ) 25 0 КІ 3 0 - - - - - - 28 0
2002–03 B (ІІ) 14 1 КІ 2 0 - - - - - - 16 1
Усього за «Салернітану» 55 1 8 0 - - - - - 63 1
2002–03 Італія «Мессіна» B (ІІ) 11 0 КІ - - - - - - - - 11 0
2003–04 B (ІІ) 32 2 КІ 1 1 - - - - - - 33 3
2004–05 A 30 0 КІ 4 0 - - - - - - 34 0
2005–06 A 22 2 - - - - - - - - - 11 2
2006–07 A 21 1 КІ 4 0 - - - - - - 17 0
Усього за «Мессіну» 116 5 9 1 - - - - 125 6
2007–08 Португалія «Бенфіка» ПЛ 2 1 КП+КЛ 3+4 0+1 ЛЧ+КУЄФА 0+1 0 - - - 10 2
2008–09 ПЛ 0 0 КП+КЛ 0+2 0+0 КУЄФА 0 0 - - - 2 0
2008–09 Португалія «Віторія» (Сетубал) ПЛ 10 0 КП+КЛ - - - - - - - - 10 0
2009–10 ПЛ 20 0 КП+КЛ 2+2 1+0 - - - - - - 24 1
Усього за «Віторію» (Сетубал) 30 0 4 1 - - - - 34 1
2010–11 Португалія «Бенфіка» ПЛ 0 0 КП+КЛ 0+3 0+1 ЛЧ+ЛЄ 3 + - 0 + - СП 1 0 7 1
Усього за Benfica 2 1 12 2 4 0 1 0 19 3
2010–11 Румунія «Університатя» ЛI 14 0 КР - - - - - - - - 14 0
2011–12 Франція «Анже» Л2 (ІІ) 11 1 КФ+КЛ - - - - - - - - 22 1
2012–13 Л2 (ІІ) 21 1 КФ+КЛ 2+1 1+0 - - - - - - 24 2
Усього за «Анже» 32 2 3 1 - - - - 35 3
2014–15 Греція ОФІ СК 27 0 КГ 6 1 - - - - - - 33 1
Усього за кар'єру 276 9 42 6 4 0 1 0 323 15

Титули і досягнення

Примітки

  1. Zoro suffers more racist abuse. BBC Sport. 27 листопада 2005. Архів оригіналу за 17 травня 2007. Процитовано 10 січня 2017.
  2. Chesterton, George (28 листопада 2005). Zoro storms off after Inter supporters' racist chanting. The Guardian. Архів оригіналу за 10 січня 2017. Процитовано 10 січня 2017.
  3. Zoro takes a stand on racism. UEFA. 28 листопада 2005. Архів оригіналу за 15 вересня 2015. Процитовано 10 січня 2017.
  4. Caso Zoro, il calcio contro il razzismo – Tutte le partite con 5' di ritardo [Zoro Affair, football against racism – All matches with five 5-minute delay] (Italian) . La Repubblica. 28 листопада 2005. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017.
  5. Zoro fails to mask anger at racist abuse. The Daily Telegraph. 28 листопада 2005. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017.
  6. Recoba-Cambiasso, l'Inter va Razzismo contro il messinese Zoro. repubblica.it. 27 novembre 2005.
  7. Corriere della Sera, ред. (30 novembre 2005). Cori razzisti, e il difensore interrompe la gara.
  8. Zoro: "O Benfica e Vieira trataram-me como um cão!" [Zoro: "Benfica and Vieira treated me like a dog!"] (Portuguese) . Diário de Notícias. 22 серпня 2011. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017.
  9. Zoro emprestado ao Setúbal [Zoro loaned to Setúbal] (Portuguese) . Diário de Notícias. 3 лютого 2009. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017.
  10. Benfica empresta Yebda, Freddy Adu, Zoro e Dabao [Benfica loan Yebda, Freddy Adu, Zoro and Dabao] (Portuguese) . Relvado. 1 вересня 2009. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017.
  11. Marco Zoro a semnat cu Craiova (Marco Zoro signed for Craiova) [Архівовано 26 серпня 2018 у Wayback Machine.]; Gazeta Sporturilor, 29 January 2011 (in Romanian)
  12. Marc-André Zoro s’engage avec Angers Sco [Marc-André Zoro joins Angers Sco] (French) . Ouest-France. 30 січня 2012. Процитовано 30 січня 2012.
  13. UFFICIALE: OFI Creta, arriva l'ex Messina e Salernitana Zoro. Архів оригіналу за 26 серпня 2018. Процитовано 25 серпня 2018.
  14. Ivory Coast – Details of International Matches 2000–2009. RSSSF. Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 8 червня 2016.

Посилання

  • Марко Зоро на сайті ФІФА (англ.)