Марко Вешович

Марко Вешович
Народився1945[1][2][3]
Бієло-Полє, Чорногорія
Помер17 серпня 2023(2023-08-17)
Сараєво, Боснія і Герцеговина
Країна Югославія[4]
Діяльністьписьменник, публіцист, політик
Галузьпубліцистика[1] і політика[1]
Alma materСараєвський університет і Белградський університет
Знання мовсербська[4], боснійська[1] і чорногорська[1]
Нагороди

Марко Вешович (босн., хорв., серб. і чорн. лат. Marko Vešović, серб. і чорн. кир. Марко Вешовић; березень 1945, с. Папе поблизу Бієло-Поля, Чорногорія — 17 серпня 2023) — чорногорський і боснійський письменник. Член хорватського ПЕН-клубу.

Закінчив гімназію у Бієло-Полі, філософський факультет Сараєвського університету, магістерський курс філологічного факультету Белградського університету. Працював учителем у гімназії, викладав у Сараєвському університеті. 2000 року захистив дисертацію на тему «Мова поезії Зоговича». Лауреат «Бранкової премії» Спілки письменників Воєводини. Живе і працює у Сараєві.

Твори

Поезія

  • Nedjelja (1970)
  • Osmatračnica (1974)
  • Sijermini sinovi (1979)
  • Kralj i olupina (1997)
  • Poljska konjica (2002, 2004)

Проза

  • Rodonačelnik (1982)
  • Četvrti genije (1989)
  • Smrt je majstor iz Srbije (1994, 2003)
  • Moj svijete izgubljeni (2000)
  • Bosanska priča (2003)
  • Markovi konaci (2005)

Есеїстика

  • Na ledu zapisano (1999)

Джерела

Посилання

Примітки

  1. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ NUKAT — 2002.
  3. ↑ CONOR.SR
  4. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.