Маргеріт Юрсенар

Маргеріт Юрсенар
Marguerite Yourcenar
Маргеріт Юрсенар в 1982 році
Ім'я при народженніMarguerite Antoinette Jeanne Marie Ghislaine Cleenewerck de Crayencour
Народилася8 червня 1903(1903-06-08)[1][2][…]
Брюссель, Бельгія
Померла17 грудня 1987(1987-12-17)[1][2][…] (84 роки)
Маунт-Дезерт-айленд, Мен, США
ПохованняBrookside Cemeteryd[4]
ГромадянствоФранція Франція, з 1947 р. — США США
Національністьбельгійка
Діяльністьписьменниця
Сфера роботироман, переклад[5], літературна критика[5], драма[5], літературна діяльністьd[5], есей[5], поезія[5] і проза[5]
Закладколедж Сари Лоуренсd
Мова творівфранцузька
Жанрроман, поезія, есе
Magnum opusроман «Спогади Адріана» (фр. Mémoires d'Hadrien)(1951 р.)
ЧленствоLebanese Academy of Fine Artsd[2], Американська академія мистецтв та літератури, Американська академія мистецтв і наук, Королівська академія французької мови і літератури Бельгії (17 грудня 1987)[6], Французька академія (17 грудня 1987)[7] і Société des poètes françaisd
РідQ2325659?
БатькоMichel de Crayencourd
МатиFernande de Cartier de Marchienned[8]
Автограф
Нагороди
CMNS: Маргеріт Юрсенар у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Маргері́т Юрсена́р (фр. Marguerite Yourcenar, 8 червня 1903, Брюссель — 17 грудня 1987, Маунт-Дезерт-Айленд, Мен) — французька письменниця. Перша жінка — член Французької академії, обрана в 1980 році.

Біографія

Маунт-Дезерт-Айленд

Маргеріт Юрсенар (справжнє ім'я: Маргеріт Антуанетта Жанна Марі Ґіслен Кленеверк де Креянкур) народилася в Брюсселі в аристократичній родині. Її батько, Мішель Кленеверк де Креянкур, походив з французької Фландрії, мати, Фернанда де Картьє де Марш'єн, була бельгійкою. Мати померла, коли Маргеріт було лише десять днів від роду. Дівчинка виховувалась батьком, нонконформістом і пристрасним мандрівником. До Першої світової війни літо вона проводила в Ліллі, а зиму — в родовому маєтку, розташованому біля «Чорної гори» (фр. Mont Noir), на франко-бельгійському кордоні. Іспити на бакалавра вона здала в Ніцці, не відвідуючи школи. Першу книжку видала за власний кошт у 1921 році, вона називалася «Сад химер» (фр. Le Jardin des chimères).

Маргеріт багато подорожує разом з батьком: Лондон, південна Франція, Швейцарія, Італія, де вона відвідує віллу римського імператора Адріана. Пам'ять про ці відвідини інспірує її до написання свого найвідомішого роману «Спогади Адріана».

У 1929 році публікує перший роман «Алексіс», у якому відчувається вплив Андре Жида. Після смерті батька в 1929 році веде богемне життя між Парижем, Лозанною, Афінами, грецькими островами, Стамбулом, Брюсселем. У 1939 році разом зі своєю подругою Ґрейс Фрік від'їжджає до США.

З 1950 року оселяється на острові Маунт-Дезерт-Айленд у штаті Мен. У США Юрсенар викладає французьку літературу й історію мистецтва.

Публій Елій Траян Адріан (Publius Aelius Traianus Hadrianus) — головний персонаж «Спогадів Адріана»

Її роман «Спогади Адріана» (фр. Mémoires d'Hadrien)(1951 р.) приносить їй світове визнання. У 1970 році її обирають до Бельгійської королівської академії літератури й мистецтва, а в 1980 — до Французької академії (на місце № 3, яке раніше займав Роже Каюа). Юрсенар — перша жінка-академік і перша уродженка іншої країни, яка удостоєна такої відзнаки.

Псевдонім

Псевдонім «Юрсенар» (фр. Yourcenar) — це анаграма її справжнього прізвища Креянкур (фр. Crayencour), лише без однієї літери «c».

Твори

  • Le Jardin des chimères (1921, поезія)
  • Alexis ou le Traité du vain combat (1929, роман)
  • La Nouvelle Eurydice (1931, роман)
  • Pindare (1932), essai
  • Denier du rêve (1934, роман)
  • La mort conduit l'attelage (1934)
  • Feux (1936, поезія в прозі)
  • Les Songes et les Sorts (1938)
  • Nouvelles orientales (1939, оповідання)
  • Le Coup de grâce (1939, роман)
  • Mémoires d'Hadrien (1951, роман)
  • Électre ou La chute des masques (1954)
  • Sous bénéfice d'inventaire (1962, есе)
  • Ah, mon beau château (1962) (про замок Chenonceau)
  • Qui n'a pas son Minotaure ? (1963)
  • L'Œuvre au noir (1968)
  • Fleuve profond, sombre rivière (1974, поезія)
  • Le Labyrinthe du monde. I, Souvenirs pieux (1974)
  • Le Labyrinthe du monde. II, Archives du Nord (1977)
  • La Couronne et la lyre (1979, поетична антологія перекладів з грецької)
  • Mishima ou la Vision du vide, (1980, Gallimard, есе)
  • Comme l'eau qui coule (1982) (Anna, soror, Un homme obscur, Une belle matinée)
  • Le Temps, ce grand sculpteur (1983)
  • Les Charités d'Alcippe, (1984, поезія)
  • Le Labyrinthe du monde. III, Quoi ? L'éternité (1988)
  • Écrit dans un jardin (поезія, ілюстрована П'єром Альбуїсоном, 1992)
  • D'Hadrien à Zénon: correspondance, 1951—1956 (листування, 2004)
  • Une volonté sans fléchissement: correspondance, 1957—1960 (листування, 2007)

Українські переклади

Література

  • Mathieu Galey, Les Yeux ouverts, entretiens avec Marguerite Yourcenar, 1980
  • Josyane Savigneau, Marguerite Yourcenar: l'invention d'une vie, Paris, Gallimard, 1990
  • Michèle Sarde, Vous, Marguerite Yourcenar: la passion et ses masques, Paris, Laffont, 1995
  • Michèle Goslar, Yourcenar: qu'il eût été fade d'être heureux, Bruxelles, 1998
  • Christian Dumais-Lvowski, La Promesse du seuil: un voyage avec Marguerite Yourcenar, photographies de Saddri Derradji, Arles, Actes Sud, coll. " Archives privées ", 2002
  • Antoine Gavory, «Marguerite Yourcenar» itinéraire d'un écrivain solitaire, éditions Flagrant d'élie,2008
  • Дроздовський, Дмитро. Поетика сигнатур у творчості Маргеріт Юрсенар // Кур'єр Кривбасу. — 2012. — № 271/272/273.
  • Юрсенар, Марґеріт. Твори: Чорне творіння. Вогні. / Пер.з фр., передм., післяслово і прим. Д. Чистяка. — К.: Унів.вид-во ПУЛЬСАРИ,2012. ISBN 978-617-615-005-3
  • Юрсенар, Марґеріт. Адріанові спогади / Марґеріт Юрсенар; пер. з франц. Д.Чистяка. — К.: Журнал «Радуга», 2017. — 232 с. ISBN 978-966-281-088-2
  • Чистяк, Д.О. Східні мотиви у збірці Маргеріт Юрсенар «Вогні». V конгрес сходознавців: зб. мат. міжнар. конф. 9–10.12.2021, ТНУ ім. В.І.Вернадського. Київ: Гельветика, 2021. С.216–219.

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118643460 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г д Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ Find a Grave — 1996.
  5. ↑ а б в г д е ж Чеська національна авторитетна база даних
  6. ↑ http://www.arllfb.be/composition/successions.html
  7. ↑ Французька академія — 1635.
  8. ↑ Freebase — 2007.
  9. ↑ а б LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.
  10. ↑ «Твори» Маргеріт Юрсенар. Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 2 березня 2012.
  11. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання