Мараскіно

Maraschino
Італійський «Мараскіно» від «Луксардо»
Типлікер
ВиробникХорватія Maraska d.d.
Італія Luxardo
Країна походженняВенеційська республіка
Початок виробництва1821
Міцність напою32%
Колірпрозорий
Смакм'який, але сильний; солодкий лікер з трав'яними, горіховими і незвичайними нотками. Дещо вишневий смак. Об'ємний смак і стійкий аромат. Сильний, ароматний післясмак.
ВебсайтLuxardo profile

Мараскіно‎ (італ. Maraschino) — лікер з італійського міста Торрелья, отриманий шляхом перегонки мараскинової вишні. Дрібний, злегка кислуватий плід цієї вишні, яка місцями росте в дикому вигляді на Далматинському узбережжі, надає лікеру його неповторний аромат.

Історія

Хорватський «Мараскіно» від «Мараски»

Рецептуру справжнього задарського лікеру створено і записано на початку XVI століття в Задарському домініканському монастирі.

1759 року венеційський купець Франческо Дріолі поставив виробництво Мараскіно на промислову основу в тодішньому місті Зара — столиці Далмації, якою тоді володіла Венеційська республіка. Дріолі був носієм того венеційського підприємницького духу, який перетворив народну традицію домашньої перегонки граппи області Венето на витончену і прославлену галузь, додержуючи чітких і конкретних правил і обмежень, викладених у «Arte dell’acqua di vita».[1]

Історичні марки «Мараскіно» в Задарі (до 1943)

  • Maraschino Luxardo (1821)[2]
  • Distilleria Romano Vlahov (1861)[3][4]
  • Fabbrica Maraschino Francesco Drioli (1759—1943)
  • Fabbrica Maraschino Stampalia
  • Distilleria Calligarich
  • Distilleria Millicich
  • Distilleria Magazzin
  • Distilleria Stanich

Примітки

  1. ↑ Fausto Sartori, L’arte dell’Acqua di Vita, nascita e fine di una corporazione di mestiere veneziana (1618–1806), Venezia 1996, Fondazione Scientifica Querini Stampalia
  2. ↑ http://www.luxardo.it [Архівовано 20 травня 2017 у Wayback Machine.] luxardo.it
  3. ↑ Заснована в 1861 році в Шибенику, переїхала в Задар в 1886 році і у Болонью після Другої світової війни.
  4. ↑ Fabio Gobbo. Bologna 1937-1987: cinquantʼanni di vita economica. Grafis, 1987. p. 150.

Посилання