Манчкін
Манчкін (англ. Munchkin, MCN) — коротконога порода кішок. ІсторіяВперше такий тип кішок помітили в 1930 році в Англії, але через деякий час вони зникли з невідомих причин. В 1983 році в США в містечку Рейдвілл у північно-східній Луїзіані, Сандра Хочнедл знайшла чорну коротконогу кішку, що жила під сміттєвим фургоном. Половина народжених кошенят успадкувала короткі лапи матері. Родоводи всіх кішок породи манчкін починаються з цієї кішки і її потомства. Першою у світі манчкінів визнала американська фелінологічна організація ТІСА. На сьогодні вона є провідною за якістю манчкінів. WCF визнала породу з 2002 року. Є два варіанти манчкінів: стандартні й нестандартні. Стандартний — це коротколапий манчкін, що відповідає стандарту щодо довжини. Може з'явитися від двох коротколапих або одного коротколапого, а другого — довголапого манчкінів. Нестандартний — це довголапий манчкін, народжений від обох коротколапих, або одного коротколапого, батьків. Він має родовід про своє походження, може використовуватися надалі у розведенні, але не може брати участь у виставках. ХарактерМанчкіни дуже рухливі, можуть досить швидко бігати (швидше, ніж їхні довгоногі родичі), добре лазять по деревах. Вони здатні пробратися навіть у дуже вузькі щілини. Кішки життєрадісні, люблять людей, охоче граються й гуляють із господарями. Люблять збирати й нести до себе на улюблене місце речі, що сподобалися. Добре ладять з іншими тваринами, доброзичливі, миролюбні. Зовнішній виглядМанчкіни — це коротколапі тварини з елегантним тілом середніх розмірів. Тіло витягнуте, з добре розвиненою мускулатурою, з невеликим підвищенням від холки до крупу. Груди округлені, добре розвинені. Кінцівки короткі, іноді виглядають надто міцними. Передні — однакової товщини по всій довжині. Припустимим є певне скривлення передніх лап. Задні трохи довші, ніж передні. Лапи округлі, компактні. Хвіст пропорційний до тіла, звужується до кінчика. Коти більші, ніж кішки. Голова середніх розмірів, у вигляді широкого клина із плавними контурами. Лоб плаский. Вилиці помірно виражені, високі. Підборіддя широке. Перехід від чола до носа плавний. Ніс середньої довжини. Можливий невеликий прогин. Вуха середніх розмірів, широкі в основі, з трохи заокругленими кінчиками, досить високо й широко поставлені. Очі мають форму волоського горіха, широко розставлені, відкриті, виразні. Розташовані під невеликим кутом до основи вух. Колір залежить від забарвлення. Шия товста, мускулиста. Шерстний покрив двох видів: короткошерсті й довгошерсті. Короткошерсті мають шерсть блискучу, плюшеву за текстурою, із середньорозвиненим підшерстям. Рівнозабарвлені особини можуть мати важчу шерсть. Напівдовгошерсті мають шерсть шовковисту, густу, з гарними захисними властивостями. Підшерстя середньорозвинене. Трохи виділяється комір. Шерсть у нижній частині тіла довша. ЗабарвленняДопускаються всі колірні варіації і їхні поєднання. Дозволяються білі медальйони й мітки. Здоров'яДо кінця не відомо, як мутація впливає на здоров'я породи. Будучи офіційно представленою лише в 1991 році, порода досі вважається молодою.[1] Були ранні припущення, що у манчкінів виникнуть проблеми з хребтом, які зазвичай спостерігаються у коротконогих порід собак.[2] Генетична мутація, що спричиняє ознаку коротконогих манчкінів називається ахондроплазією[3][4], це генетичний розлад, який призводить до карликовості та зазвичай пов’язаний із збільшенням голови та короткими ногами, але також може включати такі симптоми, як занижена щелепа, товсті суглоби, викривлений хребет.[5] Цей стан іноді називають гіпохондроплазією[en] або псевдоахондроплазією[en][6][7]. Проте, здається, у породи Манчкін частіше зустрічаються два стани: лордоз (надмірне викривлення хребта)[8] і pectus excavatum[en] (вигнута грудна клітка)[9]. Обидва захворювання зазвичай спостерігаються у людей з псевдоахондроплазією.[6] Відомо, що кішки-манчкіни мають більш високий ризик (ніж інші котячі породи) важкого остеоартриту, оскільки короткі кінцівки впливають на рівень їх активності та поведінку.[10][11] Для діагностики остеоартриту та оцінки його тяжкості у кота може знадобитися рентгенографія.[10] Багато племінних котячих асоціацій у всьому світі відмовилися визнавати кота манчкіна через можливі проблеми зі здоров'ям карликовості.[10] Манчкін в генах інших коротколапих порідМанчкін послужив основою для ряду інших порід котів з короткими лапами, в тому числі:
СвітлиниПримітки
Джерела
|