Манучехр Мораді
Манучехр Мораді (Manouchehr Moradi) (1962) — іранський дипломат. Надзвичайний і Повноважний посол Ісламської Республіки Іран в Україні (позбавлений акредитації) та в Молдові за сумісництвом. Почесний професор Бішкекського університету гуманітарних наук (Киргизька Республіка). ЖиттєписНародився у 1962 році в місті Керманшах. Закінчив Тегеранський університет Аламе Табатабаї. Доктор філософії зі спеціальності «Міжнародні відносини». Володіє англійською, має знання з російської та іспанської мов. У 1989—1991 рр. — третій секретар та відповідальний за зв'язки з СРСР у 17-ому управлінні МЗС (СРСР, ЧССР, МНР). У 1991—1995 рр. — другий секретар та радник з політичних питань Посольства Ісламської Республіки Іран у Москві. У 1995—1998 рр. — перший секретар та заступник начальника Першого управління країн СНД Міністерства закордонних справ (Україна, РФ, Грузія, Республіка Молдова, Республіка Білорусь та Республіка Вірменія). У 1998—1999 рр. — радник другого класу та Начальник Другого управління країн СНД Міністерства закордонних справ (Азербайджанська Республіка, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Республіка Узбекистан, Туркменістан та Республіка Таджикистан). У 1999—2003 рр. — радник другого класу та заступник Посла Ісламської Республіки Іран в Іспанії. У 2003—2009 рр. — радник першого класу та директор Інституту міжнародних та політичних досліджень МЗС. У 2005—2009 рр. — головний редактор щоквартального видання «Дослідження Центральної Азії і Кавказу». У 2006—2009 рр. — головний редактор щоквартального російськомовного видання «Аму-Дарья».[1] У 2009—2013 рр. — Посол Ісламської Республіки Іран у Киргизькій Республіці.[2] У 2013—2018 рр. — начальник Першого управління країн СНД МЗС Ісламської Республіки Іран (Україна, РФ, Республіка Білорусь, Республіка Молдова). З 2018 року — Надзвичайний і Повноважний Посол Ісламської Республіки Іран в Україні та в Республіці Молдова за сумісництвом. 4 жовтня 2018 року — вручив копії вірчих грамот заступнику Міністра закордонних справ України Сергію Кислиці[3]. 27 грудня 2018 року — вручив вірчі грамоти Президенту України Петрові Порошенку[4]. 23 вересня 2022 року позбавлений акредитації в Україні, у зв'язку із фактом постачання іранських безпілотників російським окупантам, для ведення війни проти України[5] Автор наукових праць
Див. такожПримітки
|