Станом на 1886 рік складалася з 11 поселень, 9 сільських громад. Населення — 7135 осіб (3499 чоловічої статі та 3636 — жіночої), 830 дворових господарства[1].
Маначин — колишнє власницьке село за 80 верст від повітового міста, 1123 особи, 191 двір, православна церква, каплиця, училище, школа, поштова станція, постоялий будинок, 2 вітряних млини. За 15 верст — залізнична станція Війтівці.
Війтівці (Писарівка) — колишнє власницьке село, 1331 особа, 165 дворів, православна церква, 2 школи, постоялий будинок, водяний і вітряний млини.
Гарнишівка — колишнє власницьке село при безіменній річці, 708 осіб, 82 двори, школа, постоялий двір, постоялий будинок, водяний млин.
Лозова — колишнє власницьке село, 790 осіб, 105 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і вітряний млини, цегельний завод.
Немиринці — колишнє власницьке село при річці Грабарка, 600 осіб, 83 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, 3 вітряних млини.
Порохня — колишнє власницьке село при річці Жабокрик, 742 особи, 76 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
Федірки — колишнє власницьке село при річці Буг, 605 осіб, 75 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 3 вітряних млини.
Янушківці — колишнє державне село при річці Грабарка, 490 осіб, 68 дворів, школа й постоялий будинок.
У 1900-1913 роках складалася з 12 поселень, 11 сільських громад.
Станом на 1900 населення зросло до 11 670 осіб, 1720 дворових господарства, волосним старшиною був Микола Грабовський[2].
Станом на 1913 населення зросло до 12 822 особи, 2259 дворових господарства, волосним старшиною був С. Маркевич[3].
_(1796).png)