Мамаєв Іван Гнатович
Іва́н Гна́тович Мама́єв (4 вересня 1923, Серяки Арбажський район Кіровська область — 1 квітня 1997) — радянський і український садівник, директор дослідного господарства «Мелітопольське», Герой Соціалістичної Праці (1990), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1992). БіографіяУ 1936 Іван Мамаєв почав навчання в Яранском сільськогосподарському технікумі. У 1942 році він пішов на фронт добровольцем з четвертого курсу технікуму. У роки війни він навчався у військовому артилерійському училищі, брав участь в обороні Москви і визволенні України. 29 травня 1946 Іван Мамаєв був визнаний інвалідом 2 групи і знятий з військового обліку. 15 лютого 1947 він поступив на роботу в дослідне господарство «Мелітопольське» на посаду техніка. Пізніше І. І. Мамаєв став головним агрономом, а з 1972 по лютий 1997 року працював директором дослідного господарства «Мелітопольське». У 1950 році без відриву від виробництва закінчив Мелітопольський технікум гідромеліорації та механізації сільського господарства, в 1956 році — Мелітопольський державний педагогічний інститут, а в 1962 році — Кримський сільськогосподарський інститут. У 1970 році захистив дисертацію і здобув ступінь кандидата сільськогосподарських наук. Опублікував у наукових журналах понад 20 наукових робіт. Обирався депутатом Мелітопольського районної ради. У 1992 році за роботу «Селекція і впровадження сортів черешні у виробництво» І. І. Мамаєву і М. Ф. Оратівський була присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки.[1] 15 лютого 1997, в день 50-річчя своєї трудової діяльності, Іван Гнатович Мамаєв пішов на пенсію, а через кілька місяців помер на 74-му році життя. Нагороди та звання
Пам'ятьНа будівлі Мелітопольської дослідної станції садівництва встановлено меморіальну дошку в пам'ять про І. І. Мамаєва. Примітки
Посилання
|