|
Мамаді Сангаре
Мамаді́ Сангаре́ (нар. 4 грудня 1982, Камсар, Гвінея) — український футболіст, гвінеєць за національністю. Грав на позиції захисника. Найбільш відомий виступами за ЦСКА (Київ), за яке провів майже сто матчів у першій лізі. Отримав українське громадянство 2005 року. Всього за кар'єру в Україні провів 161 матч і забив 10 голів у Першій лізі та 3 матчі й 1 гол у Другій лізі. В УПЛ не виступав.[2] Також грав у чемпіонатах Казахстану і Молдови. Кар'єраНародився в місті Камсар, що розташоване на заході Гвінеї на узбережжі Атлантичного океану. Закінчив ліцей, потім переїхав до столиці Конакрі, де почав кар'єру в клубі АС «Калум Стар», провівши там півроку. 22 січня 2001 року разом з двома іншими гвінейськими футболістами прибув до України на оглядини на запрошення селекціонерів ЦСКА (Київ)[3], але з них тільки Мамаду Сангаре зумів пристосуватися до нових кліматичних умов і залишився в команді. У чемпіонаті України дебютував 9 квітня 2001 року за ЦСКА-2 (Київ) у виїзній грі Першої ліги проти «Миколаєва». Став другим гвінейським легіонером в історії чемпіонатів України після Алькалі Соума. Наприкінці 2001 року перша команда клубу була перетворена в «Арсенал», а місце дубля у Першій лізі зайняла основна команда. Сангаре Грав у ЦСКА в першій лізі до кінця 2005 року, потім виступав у колективі «Грань» (Бузова) в чемпіонаті України серед аматорів 2006 року. Влітку 2006 року перейшов до молдовського «Ністру» (Атаки). У сезоні 2006/07 посів з командою 3-є місце в чемпіонаті Молдови, що дозволило наступного сезону виступати в Кубку УЄФА, де провів 2 гри[4]. 2008 рік провів у команді Першої ліги «Десна» (Чернігів), за яку провів в чемпіонаті 31 гру. У лютому 2009 року був на тренувальних зборах у Туреччині з ПФК «Олександрія»[5], але в березні того ж року підписав контракт з казахським «Атирау»[6]. Допоміг «Атирау» виграти перший в історії клубу Кубок Казахстану 2009 року, за підсумками сезону увійшов до символічної збірної чемпіонату Казахстану за версією газети «Sport&KS» на позиції «правий центральний захисник». Фахівці відзначали хорошу гру головою, чіпкість, надійність і добрий тактичний вишкіл центрального захисника[7]. На початку 2010 року підписав угоду з прем'єрліговою «Таврією» (Сімферополь) на 1 рік[8], але не зумів пробитися до основного складу, провівши 11 матчів у молодіжній першості. Незважваючи на це був у заявці на фінал Кубка України 2010 року, де його «Таврія» обіграла донецький «Металург», проте Мамаді на поле не вийшов. Влітку 2010 року отримав статус вільного агента[9] певний час був на перегляді у «Севастополі»[10], першу половину сезону 2010/11 провів у першоліговому «Львові», але взимку через фінансові негаразди разом з низкою інших гравців покинув клуб. У лютому 2011 був на оглядинах у «Кайсарі» з прем'єр-ліги Казахстану[11], але контракт підписав з іншим казахстанським клубом — «Окжетпесом» з Кокшетау. На почату 2012 року підписав контракт з друголіговим хмельницьким «Динамо»[12], в якому виступав до кінця сезону, після чого став виступати за казахстанський клуб «Астана-1964». Влітку 2013 року на правах вільного агента підписав контракт з краматорським «Авангардом». Особисте життяПознайомився з майбутньою дружиною на 6-ий день після приїзду до України — 28 січня 2001 року в київському кафе. Олена була воротарем гандбольного клубу «Нафкомакадемія» (Ірпінь), що тренувався на базі київського ЦСКА[13]. У 2004 році в них народилася донька Ніколь-Міріам, а 2005 року пара одружилася. У День молоді 26 червня 2005 молодят особисто привітав президент України Віктор Ющенко[14]. У серпні 2013 року одружився вдруге з гвінейкою. При цьому, за словами самого Мамаді, з Оленою офіційно вони не розлучилися. Цікаві факти
Титули та досягнення
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
