Малакова Ірина Магомедівна
Мала́кова Іри́на Магоме́дівна (нар. 30 квітня 1936, Київ) — українська архітекторка-реставраторка, одна з творців музею Михайла Булгакова. Член Національної спілки архітекторів України. Лауреатка Премії імені Леся Танюка "За збереження історичної пам'яті". БіографіяНародилася в Києві, дитинство провела в садибі на розі Львівської та Обсерваторної вулиць, що належала її діду, Павлу Івановичу Подборському, та в 1920-х роках була націоналізована і розділена на багато помешкань. З початком війни батько пішов на фронт. Дід працював бухгалтером, мати працювала надомно у артілі інвалідів. Під час війни родина жила дуже бідно. Мати Ірини була вбита нацистами в жовтні 1942 року. Впродовж 1942–1943 років разом із бабусею та дідусем жили в містечку Бишів, після визволення Києва повернулися до міста. Після війни навчалася в школі, по закінченню школи вступила до Київського інженерно-будівельного інституту, який закінчила 1962 року. В наступне десятиліття працювала архітекторкою в ряді науково-дослідних інститутів: Дніпромісто, Півддіпротрубопровід, КиївЗНДІЕП. З 1972 року працює в проєктних відділах Укрпроектреставрації. Є авторкою проєктів ряду житлових будинків у Києві, а також реставраторкою понад 50 пам'яток архітектури Києва та інших регіонів України. Публікується в спеціалізованих та періодичних виданнях, разом із чоловіком, істориком Дмитром Малаковим, бере участь у ряді заходів, присвячених історії Києва. Пам'ятки, реставровані Іриною Малаковою
Є авторкою меморіальної дошки Володимиру Липському, встановленої 1975 року на будівлі Президії НАН України. Див. такожПосилання
|