|
Макс Клінгер
Макс Клінгер (нім. Max Klinger; 18 лютого 1857, Лейпциг — 4 липня 1920, Гроссйена, передмістя Наумбурга) — німецький художник, графік і скульптор, представник символізму. ЖиттєписНародився в місті Лейпциг. Був другим сином в родині. Художня освітаПід час навчання в школі водночас відвідував малювальну школу. Художник Антон фон Вернер (1843—1915), до якого звернулись, відмовився взяти його в учні і перенаправив молодого Клінгера до Карла Гуссова в Карлсруе. Клінгер навчався малюванню в Карлсруе у жанрового художника К.Гуссова, тоді ж виготовив на замовлення серію малюнків з античних статуй. В Карлсруе став також відомим як піаніст-виконавець. Переїхавши до Берліна, підпав під вплив історизованого стилю художника Адольфа Менцеля. Навчався в Королівській (державній)академії мистецтв міста Берлін. Навчання закінчив 1876 року із срібною медаллю, у 1877 році (один рік) відбув службу волонтером у піхотному полку. Не припиняв працювати малювальником і зробив чимало малюнків тушшю. Художня творчість і довгі подорожжі  Перші художні роботи в живописі та графіці відносяться до 1878 року. У 1879 році малює полотно «Смерть Цезаря» (Лейпциг, Музей образотворчого мистецтва), що стало центральним твором у розвитку німецького історичного символізму. Макс Клінгер зосереджуєтья на творчості і подорожах. 1878 року він вперше виставив власні картини в 52-й виставці в Королівській академії мистецтв в Берліні.
Помер 4 липня 1920 року і був похований в Гроссйєні. Макс Клінгер графікВелике значення у творчості Клінгера посідала графіка, в котрій він був віртуозним майстром і якій він у своїй книзі «Живопис і малювання», що вийшла в 1891 році, додає особливе, самостійне значення у відображенні зовнішнього світу. При цьому Клінгер вважав, що графіку властиво передавати демонічно-темні аспекти життя, які адекватно постають в лінійній і контрастній манері, що дозволяє розглядати Клінгера як одного з предтеч сюрреалістів. Зображення циклів дії з зображенням фантастично-символістських уявних реальностей сам Клінгер порівнював з музичним твором («опусом»). Сам же живопис залишалася для художника реалістично-позитивним засобом вираження. Графічні серії М. Клінгера
ВпливиПід особливим впливом Клінгера перебував французький художник Пюві де Шаванн, котрий створив у Парижі серію алегоричних, монументальних творів настінного живопису. Своєю метою в мистецтві Клінгер бачив об'єднання живопису, пластики й архітектури. Написані Клінгером релігійні картини мають відчутний вплив на майстра італійського Ренесансу. Серія «Втрачена рукавичка пані», опус Х Митець довгий час працював над серією графічних творів, умовна назва якої «Втрачена рукавичка пані», опус Х, або «Кохання». Макс Клінгер працював над графічним циклом в період 1880—1887, але серія була оприлюднена лише 1903 року. Кожен аркуш серії викликав здивування антикласичним змістом і вкрай суб'єктивним його відображенням. Неоднозначність тлумачення кожного сюжету і його пов'язаності з йншими аркушами не пояснюють здуму. Все почалось із зустрічі на ковзанці, де шляхетне панство розважається катанням на роликах. Дослідники вбачають в бородані ліворуч самого Клінгера, що стоїть поряд з художником Германом Преллем. Клінгер уважно спостерігає за відвідувачами ковзанки, наче обирає майбутніх персонажів. Здається героїнею стане молода панночка, знаки уваги до якої подають два панича праворуч. На другому аркуші — паньонка втратила рукавичку і нею заволодів молодик. Аркуш дивує маятниковою композицією і ще цілком реалістичним відображеням подій. Третій аркуш наче вводить глядача в штучний світ фантазій художника і головного персонажа, де цілком реалістичні зображення втрачають реалістичні якості: незрозуиміло, до чого тут розпачлива жінка і погашена свічка, чому знову виникає рукавичка і чи то одне, чи то чотири деревця. Навіщо тут пагорб і рослинність, що нагдують чоловічі ноги… «Рятування рукавички» — головний персонаж в човні нмагається рятувати рукавичку, що перебуває в морі і повдить себе як неслухняна жива істота. На п'ятому аркуші — рукавичка подана вже як жива і керуюча каретою істота, що гонить вперед двох коней. Реалістичні деиалі в аркуші вже сильно витісняються фантазійними, особливо якимось моллюском на першому плані. Всі злами депресивного XIX ст., його декадансу і його хворобливих пранень до штучної краси присутні в аркуші № 6 з хвилями моря, чомусь засипаними безліччю троянд… Хворобливі фантазії головного персонажа присутні і в сьомому аркуші — як нічні кошмари. Символізм і суб'єктивізм головують в восьмому аркуші: жіноча рукавичка покоїться на жертовнику, на тлі — безліч другорядних рукавичок, що утворили завісу, яку намагається перетнути звір-чудовисько. Жива рукавичка наче зваблює чудовисько. Зваблення відбулося на дев'ятій сторінці серії і рукавичка похищена крилатим чудовиськом. Десятий аркуш серії — під назвою «Амур». Але в аркуші головує не малий Амурчик з крилами комахи, а жіноча рукавичка, кинута під кущ троянд … Незважаючи на сентиментальність серії, включення в серію нереалістичних композицій вивело її на нові обрії художнього побутування.
Серія «Кохання» (Eine Liebe)Це цілком реалістична і графічна розповідь про пристрасне кохання одної німецької пари[4]. Парубок в цій графічній серії підозріло нагадує молодого Макса Клінгера, але підстав пов'язати трагічну розповідь із життям самого Клінгера нема. Обидва із шляхетних родин, що не дозволило швидкого знайомства і надто близьких стосунків без шлюбу. Але молодість і пристрасть розгортаються за власними законами і відкидають обережність та світські умовності. Нестримність обох в почуттях закінчилася позашлюбною вагітністю і паньонка, переживши ганьбу і відторгнення шляхетного панства, померла під час пологів. Ситуація була досить типовою в буржуазних суспільствах будь-якої країни. Макс Клінгер не дав імен персонажам, а обличчя молодого панича не подав відкрито жодного разу.
Академічні впливи,_Jupiter_und_Venus_etching_1880_The_Portland_Art_Museum_002.jpg)  Зовсім іншим за якостями графіком Макс Клінгер поставав в інших серіях. Так, він зробив серію гравюр до перекладу твору Л. Апулея «Амур і Психея». Кожна сторінка видання мала декоративну рамку. Верхню панель рамок Макс Клінгер віддав різноманітним композиціям, декоративним та сюжетним, що нагадували чи то десюдепорти, чи то рельєфи. Бічні сторони рами віддані пейзажним і рослинним мотивам, а також колонам, прикрашеним вінками та гірляндами. Лише нижня стулка рамок більш одноманітна, з частими повторами одних і тих же декоративних мотивів (нереїда, чаша з виноградом і виноградною лозою). Низка декоративних мотивів в стилі академізму доводить, в якого майстерного декоратора виробився Макс Клінгер свого часу. Графічні вставки-ілюстрації розповідають історію стосунків і кохання Амура та Психеї і виконані в типово академічній манері — величні пози, ідеальні торси, шляхетна драперія. На відміну від трагічної серії «Втрачена рукавичка пані» історія Амура та Психеї закінчується добре. Психея законно була віддана в дружини Амуру, і в відповідний термін у них народилась донька, котру назвуть Насолода. Макс Клінгер і музика Все життя Макс Клінгер був пов'язаний з музикою і сам був піаністом. Ще в роки навчання в Карлсруе він став також відомим як піаніст-виконавець. Саме в музиці найбільш повно відбивалися сильні, пристрасні прагнення митця. Авторитетні для Макса Клінгера композитори стають для нього об'єктами художніх інтерпретацій. Серед творів Клінгера — монументи на честь Бетховена, Брамса, останнього скульптор полюбляв і виділяв серед інших. Він узявся створити величний монумент на честь композитора Ріхарда Вагнера, але нездоров'я і смерть не дозволили здійснити задум. Музика і асоціативні картини, викликані нею, були також темами його графічних творів. Їх хаотичні композиції особливо повно відтворені в графічних аркушах серії «Фантазія Брамса». Дивацькою, штучно поєднаною із різних частин була і композиція аркушу «Акорд», де є постамент з піаністом і роялем, арфа, неспокійне море з човном (мотив, відомий у Клінгера і за іншими серіями), гірський пейзаж із поховальним комплексом на узбережжі. На сумний настрій аркуша впливають декілька різних компонентів. Але ноту повного відчаю зображенню надає міфічна постать Фавна, що виринув і обійняв арфу наче ще одне божество цього світу. Вибрані роботиЖивопис
Скульптура
Див. такожПримітки
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Макс Клінгер Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
