Максиміліан Егон II Фюрстенберг

Максиміліан Егон II Фюрстенберг
нім. Max Egon II. zu Fürstenberg
Народився	13 жовтня 1863(1863-10-13)[1] Lány^d
Помер	11 серпня 1941(1941-08-11) (77 років) Schloss Heiligenberg^d, Гайлігенберг
Країна	Австрія  Німецький Райх  Цислейтанія
Діяльність	політик
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Членство	СА і Corps Borussia Bonn^d[2]
Роки активності	1885[3] — 1941[3]
Посада	member of the Prussian House of Lords^d, член Палати панів Імперської Ради^[d] і Member of the Bohemian Diet^d
Військове звання	Генерал-майор запасу
Партія	Verfassungstreuer Großgrundbesitz^d і Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Батько	Maximilian Egon, Prince of Fürstenberg^d
Мати	Leontine of Khevenhüller-Metsch^d
Брати, сестри	Карл Фюрстенберг
У шлюбі з	Irma zu Fürstenberg^d
Діти	Карл Егон V Фюрстенберг, Max Egon Fürstenberg^d, Anna Prinzessin von Fürstenberg^d[4], Princess Leontine, Princess of Windisch-Graetz^d[4] і Friedrich Eduard zu Fürstenberg^d
Нагороди	Срібний німецький хрест Хрест Воєнних заслуг I класу Хрест Воєнних заслуг II класу Столітня медаль Орден Чорного орла Великий Хрест ордена Червоного орла Великий командор ордена дому Гогенцоллернів Орден Вірності (Баден) Орден Бертольда І (Велике герцогство Баден) Орден Людвіга Гессенського Маріанський хрест Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга Великий хрест ордена Альберта (Саксонія) Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг) Командор із зіркою ордена Святого Гробу Господнього Єрусалимського Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря Кавалер Великого хреста ордена Корони Італії Кавалер ордена Золотого руна Кавалер Великого Хреста ордена Леопольда (Австрія) Орден Георга I Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Лицарський хрест 2-го класу ордена Церінгенського лева Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Медіафайли у Вікісховищі

Князь Максиміліан «Макс» Егон II Крістіан Карл Алоїс Еміль Лео Ріхард Антон цу Фюртенберг, ландграф ін дер Баар унд цу Штюлінген, граф цу Гайлігенберг унд Верденберг (нім. Maximilian «Max» Egon II. Christian Karl Aloys Emil Leo Richard Anton Fürst zu Fürstenberg, Landgraf in der Baar und zu Stühlingen, Graf zu Heiligenberg und Werdenberg; 13 жовтня 1868 — 11 серпня 1941) — німецький землевласник, державний і військовий діяч. Голова дому Фюрстенберг (1896). Кавалер Німецького хреста в сріблі.

Біографія

Син князя Максиміліана Егона I і княгині Леонтіни, уродженої графині фон Кефенгюллер-Меч. Був близьким другом і радником імператора Вільгельма II, який щороку приїздив на полювання в маєток принца в Донауеншінген. Принц Макс володів численними маєтками в Пруссії, Австрії, Угорщині, Вюртемберзі і Бадені, а також численними лісами, вугільними шахтами, готелями і пивоварнями. До Першої світової війни був віце-президентом Прусської палати лордів. Під час війни служив ординарцем.

Після закінчення Першої світової війни продав свої володіння в новостовреній Чехословаччині і зайнявся управлінням своїми німецькими маєтками. У 1921 році заснував фестиваль «Доунаштіґенські камерні концерти на підтримку сучасної музики», сьогодні відомий як «Дні музики в Донауешінґені», а також вступив у Сталевий шолом.

Принц Максиміліан тримався осторонь від політики, проте в листопаді 1933 року зустрівся з Адольфом Гітлером. Після зустрічі він сказав: «Було чудово отримати можливість зустрітися з цією великою людиною.» У 1933 році вступив у НСДАП і СА.

Сім'я

Дружина — графиня Ірма фон Шенборн-Бухгайм. У шлюбі народись 5 дітей:

• Карл Егон V (1891–1973) — після смерті батька очолив дім Фюрстенберг.
• Леонтіна (1892–1979)
• Анна (1894–1928)
• Максимілан Егон (1896–1959)
• Фрідріх Едуард (1898–1916)

Звання

Прусська армія

• Ротмістр (27 липня 1987)
• Майор запасу (19 вересня 1901)
• Оберст-лейтенант запасу (10 вересня 1908)
• Оберст (13 вересня 1911)

Австро-угорська армія

• Майор резерву (30 квітня 1913)
• Оберст-лейтенант резерву (2 травня 1915)
• Оберст резерву (10 серпня 1916)
• Генерал-майор (2 квітня 1918)

Інше

• Штандартенфюрер СА (1938)
• Генерал-майор запасу вермахту (24 грудня 1940)

Нагороди[5]

• Столітня медаль (1897)
• Пам'ятний знак срібного весілля імператора Вільгельма та імператриці Августи Вікторії (1906)
• Орден Чорного орла з ланцюгом
• Орден Червоного орла, великий хрест
• Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу
• Орден Вірності (Баден)
• Орден Бертольда I, великий хрест
• Орден Людвіга Гессенського, великий хрест
• Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, почесний великий хрест
• Орден Альберта (Саксонія), великий хрест із золотою зіркою
• Орден Вюртемберзької корони, великий хрест
• Єрусалимський Орден Святого Гробу Господнього 1-го класу (Ватикан)
• Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (Італія)
• Орден Корони Італії, великий хрест
• Орден Золотого руна (Австро-Угорщина)
• Орден Леопольда (Австрія), великий хрест
• Орден Спасителя, великий хрест (Греція)
• Орден Серафимів (Швеція)
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командорський хрест (1913)

Перша світова війна

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Маріанський хрест
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
• Лицарський хрест 2-го класу ордена Церінгенського лева з мечами[6]
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі[6]

Міжвоєнний період

• Почесний хрест ветерана війни з мечами[6]
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)[6]
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»[6]
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»[6]

Друга світова війна

• Застібка до Залізного хреста 2-го класу[6]
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу[6]
• Німецький хрест в сріблі (1941; посмертно)[6]

Почесні звання

• Почесний лицар Мальтійського ордену
• Почесний громадянин міст Донауеншінген і Фрайбург
• Почесний член Асоціації з історії Боденського озера та його околиць (1934)

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #116847034 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. (unspecified title) — Corps Borussia Bonn.
   d:Track:Q896332d:Track:Q108783666
3. RKDartists
   d:Track:Q17299517
4. Lundy D. R. The Peerage
   d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
5. Österreichs Generale im Deutschen Heer 1938-1945 - Page 43 - Axis History Forum. forum.axishistory.com. Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 24 червня 2020.
6. Fürstenberg, Fürst zu, Max Egon II - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com. Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 21 лютого 2019.

Джерела

• Karl Siegfried Bader: Fürstenberg. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 5, Duncker & Humblot, Berlin 1961, ISBN 3-428-00186-9, S. 695 f. (Digitalisat). (Familienartikel)
• Festschrift zum 70. Geburtstage Seiner Durchlaucht des Fürsten Max Egon zu Fürstenberg. In: Schriften des Vereins für Geschichte und Naturgeschichte des Baar und der angrenzenden Landesteile in Donaueschingen (Band 19), Verlag Meder, Donaueschingen 1933.
• Isabel Hull: The Entourage of Kaiser Wilhelm II. 1888–1918. Cambridge University Press, Cambridge 1982, ISBN 0-521-53321-X.
• Frank Raberg: Biographisches Handbuch der württembergischen Landtagsabgeordneten 1815–1933. Im Auftrag der Kommission für geschichtliche Landeskunde in Baden-Württemberg. Kohlhammer, Stuttgart 2001, ISBN 3-17-016604-2, S. 231–232.
• Stephan Malinowski: Vom König zum Führer. Deutscher Adel und Nationalsozialismus, Fischer Taschenbuch Verlag, 3. Auflage, Berlin 2010, ISBN 978-3-596-16365-6, S. 581–583.
• Christian Bommarius: Der Fürstentrust. Kaiser, Adel, Spekulanten. Berenberg Verlag, Berlin 2017, ISBN 978-3-946334-14-9.