У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Майстренко.
Майстренко Анатолій Львович — відомий вчений в галузі міцності структурно-неоднорідних матеріалів і комп'ютерного моделювання фізико-механічних властивостей надтвердих композитів з урахуванням їх структурного стану і технологічної спадковості, а також розробки нових технологічних методів спікання композиційних алмазовмістних матеріалів (КАМ) для породоруйнуючих інструментів.[1] Він розробив модель руйнування синтетичних зерен алмазу з включеннями сплаву-розчинника при термічному навантаженні. Практичним наслідком цих досліджень було створення технології інтенсивного електроспікання композиційних алмазовмістних матеріалів під тиском, що дозволило істотно підвищити їх зносостійкість і експлуатаційні властивості.
А. Л. Майстренко входить до складу засновників «Українського товариства з механіки руйнування матеріалів», і був обраний членом Національного комітету України з теоретичної та прикладної механіки.
Біографія
Майстренко А. Л. народився 24 травня 1946 року в м. Волгограді, де і пройшли його дитячі роки. У 1953 році почав навчання в середній школі № 8 м. Волгограда. З 1953 по 1957 рік жив разом з батьками на території Німецької Демократичної Республіки.[3]
У 1962 році розпочав трудову діяльність техніком в Інституті кібернетики АН УРСР, поєднуючи роботу з навчанням у середній школі робітничої молоді № 15 м. Києва. У 1964 році закінчив середню школу робітничої молоді.
У 1964 році вступив до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка на механіко-математичний факультет на спеціальність «Механіка». У 1969 році закінчив університет, і почав наукову діяльність в Інституті проблем міцності АН УРСР у відділі «Міцності матеріалів при кріогенних температурах».[3]
У 1976 році підготував і успішно захистив кандидатську дисертацію на тему: «Дослідження докритичного зростання тріщин в тонколистовому металі при статичному навантаженні»[4], в якій методами механіки руйнування досліджено закономірності формування зон пластичних деформацій в пружно-пластичних металах, побудовані діаграми докритического поширення тріщин з урахуванням впливу швидкості деформування і температури охолодження.
У 1977 році кандидат технічних наук А. Л. Майстренко був переведений в Інститут надтвердих матеріалів АН УРСР у відділ міцності і довговічності надтвердих матеріалів, де пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до завідувача відділом комп'ютерного матеріалознавства надтвердих композиційних матеріалів для породоруйнівних інструментів.[3]
Наукова діяльність
За період наукової діяльності А. Л. Майстренко були розроблені спеціальні експериментальні методи визначення фізико-механічних властивостей надтвердих матеріалів на основі природних і синтетичних алмазів, твердих сплавів і керамічних матеріалів. Він розробив методи визначення міцності і тріщиностійкості полікристалічних надтвердих матеріалів, твердих сплавів і керамік на зразках складної форми. Також він розробив метод побудови діаграм втомного руйнування цих матеріалів. З використанням створених методів, були визначені термопружні властивості, міцність і тріщиностійкість полікристалічних і композиційних надтвердих матеріалів, серійних і розроблюваних твердих сплавів, конструкційних і інструментальних керамік при статичної, динамічної і циклічної навантаженнях в широкому діапазоні температур.[5][6] Ці дані увійшли в ряд наукових довідників.[7][8]
В результаті виконаних А. Л. Майстренко досліджень, вирішена велика науково-технічна проблема, що є істотним внеском в розвиток теорії міцності і крихкого руйнування композиційних матеріалів, що містять алмази, підвищення їх міцності і експлуатаційних властивостей, і має важливе народногосподарське значення. У 1989 році зазначені результати були узагальнені в докторській дисертації «Опір руйнуванню композиційних алмазовмістних матеріалів з тендітною матрицею»[9], яка була успішно захищена.
Результати діяльності А. Л. Майстренко висвітлені в 295 наукових публікаціях, в тому числі 4 монографіях, 98 статтях і доповідях і 31 винаходи і патенти.[10][11] Під його науковим керівництвом підготовлено 7 кандидатів технічних наук.
Наукові досягнення А. Л. Майстренко систематизовані і узагальнені в його біобібліографії.[12] Там же наведено і повний список його робіт.
