Майкл «Майк»[1] Глен Маллен[2] народився 4 жовтня1946 року в Лос-Анджелесі (штат Каліфорнія, США[3]). Він був старшим з п'яти дітей відомого голлівудського оглядача і представника зі зв'язків з громадськістю Джека Маллена і Джейн Глен[4]. 1964 року Майкл закінчив католицьку школу Notre Dame High School[5] і вступив до Військово-морської Академії США, що в Аннаполісі. Ніхто з рідних не очікував, що Майкл обере кар'єру військового. Серед його однокурсників в Аннаполісі були майбутні сенатор від штату ВірджиніяДжим Вебб, командувач збройними силами США в зоні Тихого океану Денніс Блер, керівник NASAЧарльз Болден і командувач Корпусу морської піхоти США Майкл Хейгі. За словами товаришів по службі, вони не уявляли собі, що Маллен зможе дослужитися до найвищої посади в американській армії.
Кар'єра
У 1968 році Маллен закінчив академію[6][7], а в лютому 1971 — школу ВМС з підготовки особового складу ескадрених міноносців (Naval Destroyer School)[8]. Маллен служив на есмінцях «Коллетт» (USS Collett DD-730) і «Бланді» (USS Blandy DD-943), брав участь у В'єтнамській війні.
У 1973 році в званні лейтенанта Маллен командував військовим танкером «Ноксубі» (USS Noxubee AOG-56)[9]. На посаді капітана Маллен ледь не згубив свою кар'єру: через його помилки танкер зіткнувся з буєм, отримавши незначні пошкодження. За словами Маллена цей інцидент навчив його бути відповідальнішим. Як наслідок, йому знадобилось близько 5 років, аби відновити репутацію.
У 1985 році Маллен отримав диплом магістра за спеціальністю «дослідження операцій» у вищій школі військово-морських сил США (Naval Postgraduate School) в Монтереї і в червні 1985 року був призначений капітаном ракетного есмінця «Голдсборо» (USS Goldsborough DDG-20), яким командував до жовтня 1987 року.
У 1987 році він здобув нагороду за прояв лідерських якостей і був призначений директором курсів командирів дивізіону в школі офіцерів з бойових дій надводних сил (Surface Warfare Officer's School). З 1989 по 1991 роки капітан Маллен працював в секретаріаті міністра оборони Річарда Чейні. 1991 року Маллен закінчив курси з адміністрування в Гарвардській школі бізнесу (Harvard Business School).
З 1991 по 1994 рік Маллен командував ракетним крейсером «Йорктаун» (USS Yorktown CG-48). Пізніше працював в Головному управлінні особового складу ВМС і займав ряд постів в Міністерстві оборони. 1996 року він отримав звання молодшого контр-адмірала і був призначений командувачем другої експедиційної ударної групи (бойової групи авіаносця «Джордж Вашингтон»), яка в листопаді 1997 року проводила навчання в Перській затоці[10][11]. У травні 1998 року Маллен був призначений директором відділення наземних озброєнь ВМС США, а восени отримав звання старшого контр-адмірала.
У 2000 році Маллен отримав звання віце-адмірала і був призначений командувачем другого флоту США (сфера відповідальності — Атлантичний океан).
У серпні 2009 року Маллен, який раніше висловлював підтримку новому Президентові США Бараку Обамі за його прагнення закрити в'язницю Гуантанамо і налагодити стосунки з Іраном[15][16], несподівано розкритикував висунуту Обамою концепцію «стратегічного діалогу» (strategic communication) з ісламським світом. Він підкреслив, що через те, що слова представників США нерідко розходяться з їх діями, в країнах Близького Сходу відсутня довіра до будь-яких заяв з боку американської адміністрації[17][18].
Під час навчання в Академії Маллен познайомився з Деборою Морган. Пізніше вони одружились. Мають двох синів — Майкла Едварда та Джона Стюарта, які обидва служать в американському флоті[19].
↑Admiral Mike Mullen Chief of Naval Operations Biography. — United States Navy (navy.mil), 01.06.2007
↑Transcript of Naval Service for Admiral Michael Glenn Mullen U.S. Navy. — US House Armed Services Committee, 11.05.2004
↑Gil Butler. Abroad a Carrier. — Voice of America, 19.02.1998
↑USS George Washington, escorts arrive in Arabian Gulf. — Navy Wire Service, 21.11.1997
↑Statement of Senator John Warner(PDF). Nominations of Adm. Michael G. Mullen, USN, for reappointment to the grade of Admiral and to be Chairman of the Joint Chiefs of Staff; and Gen. James E. Cartwright, USMC, for reappointment to the grade of General and to be Vice Chairman of the Joint Chiefs of Staff. Committee on Armed Services, US Senate. 31 липня 2007. с. 903—905. Архів оригіналу(PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 11 червня 2011.