Мазур Микола Іванович

Мазур Микола Іванович
Народився	2 січня 1948(1948-01-02)  Кущівський  зернорадгосп, Краснодарський край, Росія
Помер	10 жовтня 2015(2015-10-10)  (67 років)
Країна	СРСР   Україна
Діяльність	художник
Alma mater	Одеське художнє училище
Вчителі	Путейко Володимир Григорович
Членство	Національна спілка художників України
У шлюбі з	Мазур Людмила Олександрівна
Діти	Мазур Богдан Миколайович
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Заслужений художник України
Медіафайли у Вікісховищі

|Працював у містах= |Навчання= |Роки творчості=

Мико́ла Іва́нович Ма́зур (2 січня 1948(19480102) — 10 жовтня 2015[1]) — монументаліст, скульптор, живописець-станковіст, графік, педагог. Заслужений художник України з 1996 року. Народний художник України з 2008 року. Почесний громадянин міста Хмельницького.

Життєпис

Народився 2 січня 1948 року у Кущівському зернорадгоспі Кущівського району Краснодарського краю Росії.

Закінчив Одеське художнє училище ім. М. Б. Грекова (1963—1968).

З 1968 по 1979 роки викладав у Хмельницькій дитячій художній школі, з 1973 р. — її директор. З 2002 р. — старший викладач фахових дисциплін відділення «Дизайн» Хмельницького державного університету, з 2004 — доцент кафедри дизайну Хмельницького національного університету, з 2006 — керівник навчально-творчої майстерні ХНУ.

Брав участь у виставках різних рівнів з 1972 р. Член Національної спілки художників України з 1987 р. З  7.01.1992 по 27.07.1992 р. — голова правління Хмельницької обласної організації Національної спілки художників України[2].

Твори зберігаються в музеях міст Хмельницького, Вінниці, Чернівців, Одеси, Силістри (Болгарія), Бора, Белграда (Сербія), Модесто (США), в приватних колекціях в Україні, Росії, Бельгії, Болгарії, Ізраїлі, Канаді, Німеччині, Литві, Польщі, Сербії, США.

Помер після важкої хвороби у ніч з 9 на 10 жовтня 2015 року.

Сім'я

• Дружина — Мазур Людмила Олександрівна, художник-графік
• Син — Мазур Богдан Миколайович, скульптор
• Донька — Мазур Оксана Миколаївна, художник і мистецтвознавець

Вшанування пам'яті

У 2015 році вийшла книга "Молитва Миколи Мазура за Україну", присвячена світлій пам'яті видатного митця[3].

У 2016 році на честь Миколи Мазура названа вулиця у мікрорайоні Заріччя м.Хмельницький.[4]

У 2018 році в Хмельницькій обласній бібліотеці відбулася віртуальна виставка до 70-річчя художника "Віра.Надія.Любов"[5]

У грудні 2022 року в Хмельницькому обласному художньому музеї відкрилася ювілейна виставка Людмили та Миколи Мазурів "Окрилені", на якій були представлені архівні фото, ескізи та роботи художника, більшість яких до цього не експонувалися - від перших юнацьких до останніх, на теми Майдана та російсько-української війни.[6]

Творчість

Виставки

Персональні виставки

• 1986 — Чернівці, виставковий зал Спілки художників
• 1988 — Хмельницький, виставковий зал Художнього фонду
• 1991 — Хмельницький, виставковий зал Спілки художників
• 1992 — Вінниця, виставковий зал обласного краєзнавчого музею
• 1992 — Рівне, виставковий зал Спілки художників
• 1992 — Чернівецький художній музей
• 1994 — Хмельницький обласний художній музей, виставка родини Мазурів
• 1995 — Хмельницький обласний художній музей
• 1996 — Хмельницький обласний художній музей
• 1998 — Хмельницький, виставковий зал Спілки художників
• 1998 — Кам'янець-Подільський, картинна галерея Кам'янець-Подільського історичного музею-заповідника
• 1999 — Хмельницький, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
• 1999 — Київ, галерея «Ява»
• 2001 — Київ, Український дім
• 2003 — Нетішин, галерея «Арт-Пласт»
• 2010 — Київ, галерея АВС-арт
• 2015 — Хмельницький обласний художній музей[7]
• 2016 — Хмельницький обласний художній музей[8]
• 2016 — Експозиційна частина Сервісного центру ПАТ «Хмельницькобленерго»[9]
• 2017 — Хмельницька дитяча школа образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва[10]
• 2017 — Київ, виставкова зала НСХУ[11]
• грудень 2022-лютий 2023 — Хмельницький обласний художній музей

Вибрані твори

Монументальне мистецтво

• Скульптурна композиція «Веселий потяг» в кінотеатрі «Планета», Хмельницький (1989—1991)
• «Ангел скорботи», пам'ятник жертвам репресій комуністичного режиму, Хмельницький (1998)
• Пам'ятник «Героям Чорнобиля — пожежникам», Хмельницький (2004)[12]
• Меморіал «Подолянам, полеглим в Афганістані та інших локальних війнах», Хмельницький (2007)[13]
• Експозиція Музею пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років на Хмельниччині, Меджибіж (2008)
• Монумент «Сини мої соколи», Заповідник «Гетьманська столиця» (2009)
• Пам'ятник «Молитва за Україну», Заповідник «Гетьманська столиця» (2009)
• Пам'ятний знак «Шаблі», на честь 350-річчя перемоги в Конотопській битві, Шаповалівка (2009)[14]
• Монумент «Віра, Надія та Любов», Хмельницький (2011)[15]
• Пам'ятник Героям Небесної Сотні, Хмельницький (2017)

• 
  Скульптурна композиція «Веселий потяг»
• 
  Пам'ятник «Ангел скорботи»
• 
  Пам'ятник «Героям Чорнобиля — пожежникам»
• 
  Меморіал «Подолянам, полеглим в Афганістані та інших локальних війнах»
• 
  Монумент «Сини мої соколи»
• 
  Пам'ятник «Молитва за Україну»
• 
  Пам'ятний знак «Шаблі»
• 
  Монумент «Віра, Надія та Любов»

• Експозиція Музею пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років на Хмельниччині
• 
• 
• 
• 

Живопис

• «Доля», «Сівач» (1990)
• «Лісничий». Оргаліт, темпера (1990)
• «На півдорозі життя». Картон, темпера (1990)
• триптих «Попіл сподівань» (1991)
• «Вогняна ніч» (1992)
• цикл «Подільська рапсодія» (1994)
• «По­долянка» (1996)
• «Гори» (2002)
• «Схід сон­ця», «Двоє», «Люда» (2003)
• «Спогад про Люду» (2004)
• серія «Революція Гідності» (2014—2015)

• 
  «Доля». 1990
• 
  «Лісничий». 1990

Відзнаки і нагороди

• І премія МВС СРСР за оформлення дитячого автомістечка (1982)
• Республіканська премія ім. М. Островського (1989)
• Обласні премії: «Корчагінець» (1987), ім. Т. Г. Шевченка (1993), ім. В. К. Розвадовського (1995)
• Міська премія ім. Б. Хмельницького (1996)
• Заслужений художник України (1996)
• «Людина року» (м. Хмельницький) в номінації «Митець» (1998), в номінації «Духовність» (2012)
• Всеукраїнська премія «Золота фортуна» (2001)
• Обласна премія ім. Я.Гальчевського (2003)
• Орден «За заслуги» III ступеня (2007)[16]
• Народний художник України (2008)[17]
• Знак Почесної відзнаки «За заслуги перед Хмельниччиною» (2011)
• Почесний громадянин міста Хмельницького (2012)[18]

Примітки

1. Єсюніна Галина (19.10.2015). Мазур Микола Іванович (1948-2015 рр.). cbs.km.ua. Хмельницька міська центральна бібліотека. Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 3 липня 2018.
2. Хмельницький : путівник (українська) . Хмельницький: Поліграфіст. 2017. с. 30. ISBN 978-966-8819-38-4.
3. compiler., Западенко, І. В. (Ігор Валентинович),. Молитва Миколи Мазура за Україну : збірник статей, присвячених творцеві Музею пам'яті Голодомору 1932-1933 років на Хмельниччині народному художникові України Миколі Івановичу Мазуру. ISBN 978-617-7094-47-9. OCLC 1004425470.
4. Jesjunin, Serhij Mykolajovyč; Єсюнін, Сергій Миколайович (2018). Vulyci mista Chmelʹnycʹkoho : istoryko-dovidkove vydannja (вид. Vydannja druhe, pereroblene i dopovnene). Ternopilʹ. ISBN 978-617-7521-12-8. OCLC 1249684467.
5. До 70 річчя з дня народження Миколи Мазура - Хмельницька ОУНБ. ounb.km.ua. Процитовано 25 лютого 2023.
6. Шевчук Катерина (24 грудня 2022). У Хмельницькому відкрилась ювілейна виставка Мазурів. Суспільне. Процитовано 25.02.2023.
7. Новини Хмельницького "Є". ye.ua (укр.). 10 грудня 2015. Процитовано 25 лютого 2023.
8. Виставка Миколи Мазура. Афіша Хмельницького - moemisto.ua. moemisto.ua (укр.). Процитовано 25 лютого 2023.
9. Відкриття виставки акварелей Миколи Мазура. hoe.com.ua (укр.). Процитовано 25 лютого 2023.
10. Новини Хмельницького "Є". ye.ua (укр.). 17 листопада 2017. Процитовано 25 лютого 2023.
11. Людмила та Микола Мазури » Дирекція виставок Національної Спілки Художників України. dvnshu.com. Процитовано 25 лютого 2023.
12. Пам’ятники героям та жертвам Чорнобиля. odb.km.ua. ХОБ для дітей ім. Шевченка. Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 3 липня 2018.
13. Памятник воинам-афганцам в Хмельницком. afghan-war.org (рос.) . 19.05.2012. Архів оригіналу за 03.07.2018. Процитовано 3 липня 2018.
14. Ющенко відкрив пам'ятник на честь перемоги у Конотопській битві. golos.ua. 11.07.2009. Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 3 липня 2018.
15. Пам'ятники міста Хмельницького. education.km.ua. Департамент освіти та науки Хмельницької міської ради. Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 3 липня 2018.
16. Указ президента України №1162/2007 від 28.11.2007 «Про відзначення державними нагородами України». rada.gov.ua. ВРУ. 28.11.2007. Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 3 липня 2018.
17. Указ президента України №919/2008 «Про відзначення державними нагородами України діячів образотворчого мистецтва». president.gov.ua. 10.10.2008. Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 3 липня 2018.
18. Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Хмельницького» Мазуру Миколі Івановичу: рішення дев'ятнадцятої сесії Хмельницької міської ради №4 від 29.08.2012 р. // Проскурів : газета. — 2012. — № 38 (20 вересня). — С. 12.

Посилання

• Вибрані роботи Миколи Мазура на сайті галереї Арт провінція
• Життєпис та вибрані роботи Миколи Мазура [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] на сайті галереї АВС-арт
• Ім'я в історії міста: Мазур Микола Іванович [Архівовано 14 лютого 2017 у Wayback Machine.] на сайті Хмельницької міської ЦБС

Джерела

• Л. Ф. Рожко-Павленко. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
• Молитва Миколи Мазура за Україну. Збірник статей

Біографії   Скульптура   Живопис   Україна