Маджарки
Маджарки — колишня назва села Рудка на території Шептицького району. ІсторіяУ 1772 році після першого розподілу Польщі село ввійшло до провінції Королівство Галичини та Володимирії імперії Габсбургів. У 1880 р. було 262 мешканці (більшість греко-католиків крім 88 римо-католиків), село належало до Сокальського повіту[1]. На 1 січня 1939 року в селі мешкало 340 осіб (з них 270 українців-греко-католиків і 70 українців-римокатоликів)[2]. Село входило до ґміни Кристинополь Сокальського повіту Львівського воєводства. Оскільки не було власної церкви, то Маджарки вважалися присілком і належали до парафії Борятин Белзького деканату Перемишльської єпархії[3]. Спалене поляками в 1944 році. Там жили українські родини. Банда польських міліціонерів напала на той присілок, зігнала всіх українців — чоловіків, жінок, старих і дітей — до одної стодоли, яку облила нафтою і підпалила. В страшних муках загинули в тому вогні дві родини — Кулиничів та Котів, а з ними й семирічна Кася Кіт[4]. Про трагедію присілка розповідає документальний фільм Чорна смуга[5]. Примітки
|