Магнолія Суланжа
Магно́лія Сул́анжа[1][2], або магнолія Сулянжа[3] (Magnolia × soulangeana) — гібридний сорт декоративного дерева (або куща) роду магнолія (Magnolia) родини магнолієві (Magnoliaceae). Отримана від схрещування магнолії оголеної (M. denudata) та магнолії лілієцвітої (M. liliflora)[3]. Виведена у Франції в 1820 році французьким агрономом, колишнім дипломатом і військовим Етьєном Суланж-Боденом (фр. Étienne Soulange-Bodin)[4]. РозповсюдженняМаґнолії в дикому вигляді ростуть на території Південної та Північної Америки, Південно-Східної Азії, на островах Ява і Суматра. Гібридна форма Magnolia × soulangeana широко розповсюджена в садах та парках світу. В культурі в Україні з кінця XIX століття. Культивується в ботанічних садах, міських насадженнях. Придатна до вирощування по всій території України, перспективна для ширшого впровадження в озеленення[1]. Колекція магнолій цього виду є в Національному ботанічному саду імені Миколи Гришка НАН України і в ботанічному саду імені Фоміна університету Шевченка. Ботанічний опис
Листопадне невисоке, густе, щільне деревце чи кущ висотою від 3 м до 10 м, з кулястою кроною. Кора стовбура гладка, сіра, гілок — сірувато-коричнева з восковим нальотом, молоді пагони коричнювато-оливкові, злегка опушені, пізніше голі. Бруньки шовковисто-опушені. Листя магнолії Суланжа велике світло-зелене, оберненояйцеподібної форми, завдовжки до 16(20) см і завширшки 5-8 см, з коротким вістрям на верхівці зверху голе, знизу має легке опушення[2][4]. Насіння дозріває у вересні — жовтні. Плід багатолистянка, циліндрична або довгастоовальна 8-16 см завдовжки і 3-7 см завширшки, рожево-пурпурова. Насіння чорне серцеподібне 8-10 мм довжиною, 9-12 мм шириною в червоній маслянистій оболонці. Маса 1000 насінини в оболонці - 400-600 г[1]. ЦвітінняЗацвітає рослина ще до появи листя в квітні-травні. Квіти круглі великі (діаметром до 15-20 см), келихоподібні. Колір пелюсток буває від біло-рожевого до темно-пурпурового забарвлення при основі. Квіти з тонким ароматом або без сильного запаху[2]. Умови вирощуванняМагнолія Суланжа холодо- і посухостійка рослина[2]. Краще росте на сонячних або злегка затінених, але бажано захищених від вітру ділянках. Магнолія любить кислі ґрунти, насичені органікою. Ґрунт має бути пухким, родючим, гумусовим, рівномірно зволоженим і з хорошим дренажем. Бажано проводити підгодівлю магнолії: навесні та влітку - азотні добрива для гарного розвитку, в середині - кінці літа калійні, щоб магнолія вчасно завершила вегетацію і успішно перезимувала. Зі спеціалізованих добрив магнолії підходять комплекси для азалій, рододендронів та хвойних, відповідно весняні та осінні. Рослина не сприймає засолені і вапняні ґрунти. Вона досить вологолюбна, але не переносить застою води. Поливати, мульчувати, а також захищати від вітрів необхідно обов'язково. Незважаючи на те, що магнолія морозостійка, верхівки пагонів можуть підмерзати. У цьому випадку потрібно проводити весняну обрізку, уражені гілки знову відновляться в цей же сезон. Обрізка рекомендується мінімальна, тільки формуюча і санітарна. Не варто вкорочувати гілки, намагаючись зменшити крону, бо цвітіння відбувається саме на кінцях гілок. Оптимальний час для обрізки - після цвітіння, на початку літа. У хороших умовах магнолія цвіте рано і рясно. Рослина є середньо морозостійкою, переносить зниження температури до −20 С °. До зими необхідно нижню частину стовбура утеплювати соломою і хвоєю. Особливо цього потребують молоді дерева. РозмноженняРозмножують магнолію Суланжа відводками, насінням, а також укоріненням напівздерев'янілих живців. Розмноження насінням: насіння магнолії міститься у шишкоподібних плодах. Спочатку зелені, восени плоди набувають кольору, від червоного до брунатного. У вересні—жовтні насіння дозріває, плід тріскається, і з нього виглядає насіння в оранжево-червоній оболонці - саркотесті. Для вдалого розмноження важливо зібрати стигле насіння і не допускати його пересушування на усіх етапах вирощування. Зібране насіння треба очистити від саркотести, що містить ефірні олії - інгібітори проростання. Промивши насіння, його змішують з вологим перлітом або мохом сфагнум, розкладають у зіп-пакети і кладуть на стратифікацію при невеликих плюсових температурах на овочеву полицю холодильника або у підвал. Промерзання нижче -5С згубне для насіння. В січні — на початку лютого насіння висівають у горщики на глибину 3 см і весь час підтримують ґрунт вологим. Перші сходи з`являються через місяць-півтора після висіву, але можуть проростати весь сезон і навіть у наступному році. Сіянці магнолії потребують рясного поливу і не переносять прямого сонця, як будь-яка розсада. За перший рік магнолії досягають у середньому 20 см висоти. На першу зиму сіянці треба забрати у підвал або в теплицю. Навесні їх розсаджують по одному. На постійне місце висаджують у віці 2-3 роки. Сіянці даної рослини зацвітуть на 6-8 рік. Щоб прискорити цвітіння, можна прищепити на сіянця живець дорослої рослини, яка уже цвіте. Слід пам'ятати, що магнолія Суланжа - це гібрид, отже сіянці будуть дещо відрізнятися від батьківських рослин. Для повної передачі ознак використовують відводки, живцювання і щеплення - вегетативні види розмноження. Практичне використанняДекоративне оздоблення ділянокМагнолію найчастіше використовують в солітерних посадках. Одиночна рослина добре виглядає на краю смарагдово-зеленого газону. У центрі клумби, складеної з вічнозелених чагарників, дуже красиво виглядає сорт «Burgundy» з пурпуровими квітками. У центрі зеленого газону магнолія вийде на передній план. Для таких посадок підійде сорт «Alexandrina» з ніжно-рожевими зовні і білими зсередини квітками. Коло сонячної тераси магнолія виконує відразу дві функції — навесні дає аромат, а влітку затінення від сонця. Лікувальні властивостіРослина має лікувальні властивості. Препарати, у складі яких присутні листя магнолії, знижують тиск, зменшують серцебиття, а також допомагають позбутися болю в серці. Декоративні форми
Примітки
|