Магдалена Ольденбурзька

Магдалена Ольденбурзька
нім. Magdalene von Oldenburg
Магдалена Ольденбурзька
Магдалена Ольденбурзька
Магдалена Ольденбурзька на гравюрі невідомого майстра, XVI сторіччя
4-а княгиня-консорт Ангальт-Цербсту
Початок правління:31 серпня 1612
Кінець правління:30 липня 1621

Попередник:Доротея Ядвіґа Брауншвейг-Вольфенбюттельська
Наступник:Софія Августа Гольштейн-Готторпська

Дата народження:6 жовтня 1585(1585-10-06)
Місце народження:Ольденбург, графство Ольденбург
Дата смерті:14 квітня 1657(1657-04-14) (71 рік)
Місце смерті:Косвіг, Ангальт-Цербст, Священна Римська імперія
ПохованняSt. Bartholomäid[1]
Чоловік:Рудольф Ангальт-Цербстський
Діти:Єлизавета, Йоганн
Династія:Ольденбурги, Асканії
Батько:Йоганн VII
Мати:Єлизавета Шварцбурзька

Магдалена Ольденбурзька (нім. Magdalene von Oldenburg, 6 жовтня 1585 — 14 квітня 1657) — графиня Ольденбурзька з дому Ольденбургів, донька графа Ольденбургу Йоганна VII та шварцбурзької графині Єлизавети, дружина князя Ангальт-Цербсту Рудольфа.

Біографія

Народилась 6 жовтня 1585 року в Ольденбурзі. Була шостою дитиною та четвертою донькою в родині графа Ольденбургу та володаря Єферу Йоганна VII та його дружини Єлизавети Шварцбурзької. Мала старшого брата Антона Ґюнтера та сестер Анну, Єлизавету та Катерину. Ще один брат помер в ранньому віці до її народження.

12 березня 1612 року відбулися заручини Магдалени з князем Ангальт-Цербсту.[2]

Рудольф Ангальт-Цербстський, гравюра

У 26-річному віці стала дружиною 35-річного удового князя Ангальт-Цербсту Рудольфа. Весілля пройшло 31 серпня 1612 року в Ольденбурзі. Наречений отримав добру освіту, був відомий своїми політичними здібностями. Від першого шлюбу з Доротеєю Ядвіґою Брауншвейзькою мав двох малолітніх доньок. Магдалена отримала великий посаг у розмірі 20 000 талерів готівкою та 5 000 коштовностями, також була включена до батьківського заповіту, що було нетиповим для того часу. Шлюбний договір регулював і питання віри: Рудольф сповідував реформатство, в той час як Магдалена була лютеранкою. За свідченнями літописця Бекманна, наречений зобов'язався не примушувати Магдалену «в питаннях совісті та віри», їй дозволялося також мати власного лютеранського проповідника.[3]

У жовтні молодята прибули до Цербсту. У них народилося двоє спільних дітей:

  • Єлизавета (1617—1639) — одружена не була дітей не мала;
  • Йоганн (1621—1667) — князь Ангальт-Цербсту у 1621—1667 роках, був одружений з принцесою Шлезвіг-Гольштейн-Готторпської Софією Августою, мав тринадцятеро дітей.

Резиденцією сімейства слугував Цербстський замок, в якому тривали оновлення та перебудови. Поруч були розбиті сади та город. На початку 1621 року заклали нову будівлю палацу, але завершена вона була вже після смерті князя, у 1623 році. Оскільки Рудольф віддавав перевагу дуже скромному способу життя, двір обмежувався лише необхідною кількістю слуг.[3]

На початку серпня 1621 року Рудольф захворів. Вирішивши державні справи та склавши заповіт, 19 серпня він попрощався з дружиною, дітьми, радниками та слугами і наступного дня помер. Опікунство над їхнім єдиним сином та доньками було призначене князю Ангальт-Пльоцкау Августу. Магдалена мала йому допомагати «словом і ділом».[4]

Часи Тридцятилітньої війни стали важким випробуванням для княгині. Через погрози вона вимушено залишила Цербст. 1622 року він був захоплений ворожими військами, населення дуже постраждало. Сімейство оселилося у Віттенберзі, де провело кілька років. У 1633 році переїхали до Ольденбургу, який залишався безпечним, бо тримав нейтралітет. Оселилися в місцевому замку.[4]

Сучасний вигляд замку Косвіг, 2018

7 листопада 1642 року Магдалена із сином, який досяг повноліття, повернулися до Цербсту. Біля Росслау їх вітали міністри та населення. Княгиню супроводжували дві покоївки та посланець з Ольденбургу. Ввечері у Цербстському замку відбувся пир.[4] Оскільки будівля також постраждала в ході війни, були підготовлені приміщення, необхідні для утримання двору. Магдалена того ж року переїхала до своєї удовиної резиденції — замку Косвіг.[5]

У 1646 році було постановлено, що після смерті бездітного брата Магдалени, який був уже велими старий, сіньйорії Єфер і Кніпгаузен відійдуть до неї або до її сина.[4]

Померла княгиня 14 квітня 1657 року в замку Косвіг. Була похована у князівській крипті церкви Святого Варфоломія у Цербсті.[6] У 1899 році її, як і чоловіка, перепоховали у замковій кірсі Цербсту.[7]

Сінойорія Єферу перейшла у володіння Йоганна, але він помер за два тижні після Антона Ґюнтера. Його старший син Карл Вільгельм тривалий час сперечався за володарювання нею із данською короною.

Генеалогія

Йоганн V
 
Анна Ангальт-Цербстська
 
Магнус I
 
Катерина Брауншвейг-Вольфенбюттельська
 
Генріх XXI
 
Магдалена Гонштайнська
 
Філіп Ізенбурзький
 
Амалія фон Рінек
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Антон I
 
 
 
 
 
Софія Саксен-Лауенбурзька
 
 
 
 
 
Ґюнтер XL
 
 
 
 
 
Єлизавета Ізенбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоганн VII
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета Шварцбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Магдалена
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. Find a Grave — 1996.
  2. Franz Kindscher: Rudolf. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 29, Duncker & Humblot, Leipzig 1889, стор. 519–523. [1] (нім.)
  3. а б Замок Цербст. Князь Рудольф. [2] (нім.)
  4. а б в г Замок Цербст. Йоганн — князь часів Тридцятилітньої війни. [3] (нім.)
  5. Das Coswiger Schloss [4] (нім.)
  6. Церква Святого Варфоломія у Цербсті [5] (англ.)
  7. 1945 року була зруйнована.

Посилання