Л-5 «Чартист»
Л-5 «Чартист» (рос. Л-5 «Чартист») — радянський військовий корабель, дизель-електричний підводний мінний загороджувач серії II типу «Ленінець» Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 15 березня 1930 року на заводі № 198 у Миколаєві під стапельним номером 202/32 та найменуванням «Чартист». 5 (за іншими даними 2) червня 1932 року спущений на воду, 30 жовтня (за іншими даними 2 або 8 листопада) 1933 року уведений до строю і 2 листопада 1933 року включений до складу Морських сил Чорного моря. 15 вересня 1934 року підводний човен отримав позначення «Л-5», але старе найменування продовжували використовувати як офіційних документах, і у повсякденному житті. Історія службиЛ-5 «Чартист» брав участь у німецько-радянській війні. Діяв у складі підводних сил Чорноморського флоту при обороні Севастополя; здійснив 12 бойових (87 діб) та 6 транспортних (20 діб) походів. 10 жовтня 1941 року на мінах встановлених човном поблизу мису Галата ймовірно затонув мінний загороджувач «Реджеле Карой I» (Regele Carol I (2369 GRT). 19 вересня човен атакував літак, а рано-вранці 1 листопада по «Чартисту» двічі безрезультатно випустив торпеди німецький підводний човен U-24. З радянського підводного човна атаки ворожої субмарини навіть не були помічені. Можливо, мінах виставлених Л-5 загинули десантні баржі F-473 (підірвалася 17 лютого 1943 року за півтори милі від мису Херсонес) та F-138 (за даними Ґренера наразилася на міну в районі Севастополя, залишилася на плаву, але до строю так і не повернулася). З січня 1943 до серпня 1945 року проходив капітальний ремонт. 29 грудня 1955 року списаний на брухт. Див. такожДжерела
Література
|