Ліхтман Зоя Юхимівна

Ліхтман Зоя Юхимівна
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження22 лютого 1919(1919-02-22) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняФастів, Васильківський повіт, Київська губернія, УНР Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті11 січня 2002(2002-01-11) (82 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіКиїв, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство УНР
 Українська Радянська Соціалістична Республіка
 СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїпіаністка, педагог Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаНаціональна музична академія України імені Петра Чайковського (1940) Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіМихайлов Костянтин Миколайович Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментипіаніно Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладСаратовська обласна філармонія імени Шніткеd і Національна музична академія України імені П. І. Чайковського Редагувати інформацію у Вікіданих

Зоя Юхимівна Лі́хтман (22 лютого 1919, Фастів — 11 січня 2002, Київ) — українська піаністка, концертмейстер та педагог, доцент з 1961 року. Дипломантка Всесоюзного конкурсу музикантів-виконавців (Москва, 1938)[1].

Біографія

Народилась 22 лютого 1919 року у містечку Фастові (нині місто Київської області, Україна). Протягом 1935—1940 років навчалась у Київській консерваторії у класі Костянтина Михайлова[1].

У 1941—1950 роках — концертмейстер вокального факультету Київської консерваторії, де працювала в класах Клари Брун-Каміонської, Марії Донець-Тессейр, Доментвя Євтушенка, Івана Паторжинського (під час евакуації консерваторії у 1941—1943 роках була солісткою Саратовської філармонії в РРСФР); у 1950—2001 роках — там же викладач камерного співу. Заснувала на кафедрі студентське наукове товариство та разом із Галиною Сухоруковою проводила лекції-концерти з творів сучасних композиторів. Володіла інструментальною методикою навчання співаків. Готувала студентів-вокалістів до всесоюзних і міжнародних конкурсів, виступала на них як концертмейстер, нагороджена численними грамотами й дипломами[2]. Серед учнів[1]:

Померла у Києві 11 січня 2002 року.

Творчість

Авторка вокальних еквіритмічних перекладів на українську мову текстів арій і романсів іноземних композиторів, багатьох методичних праць. Серед них:

  • «Избранные романсы украинс­ких композиторов: Проба исполнительского анализа» (1970);
  • «О работе в классах камерного пения консерватории» // Зі спадщини майстрів: Науковий вісник Національної музичної академії України. 2003. Книга 1;
  • «Из воспоминаний» // Науковий вісник Національної музичної академії України. 2013. Випуск 101.

Як концертмейстер брала участь у прем'єрних виконаннях низки пісень і романсів Юлія Мейтуса, Андрія Штогаренка, Георгія Майбороди, Михайла Жербіна, Віталія Губаренка[3].

Мала записи на Українському радіо та грамофонних платівках як концертмейстер вокалістів[1].

Вшанування

Меморіальна дошка.

У Києві, в будівлі Національної музичної академії України імені Петра Чайковського на вулиці Архітектор Городецького, № 1—3, біля аудиторії № 32, їй встановлена мармурова меморіальна дошка[4].

Примітки

Посилання