↑Дійсний початок барокка — це Мелетій Смотрицький, це проповіді та почасти вірші Кирила Транквіліона Ставровецького, а повна перемога барокка — утворення київської школи. Найбільшими культурно-політичними успіхами, які відіграли велику ролю в історії українського бароккового письменства, були: відновлення православної ієрархії 1620 р. та заснування київської школи 1615 р. і її реформи, проведені Могилою (1644 р.) та Мазепою (1694 р.).
↑Літературною подією, яку прийнято вважати вихідною для епохи [українського] Бароко, була дискусія між уніятськими митрополитами Іпатієм Потієм, Йосифом велямином рутським та православним архиєпископом Мелетієм Смотрицьким. У перебігу цієї дискусії виявилася символічна домінанта нового стилю полеміки, втілена з винятковим талантом у трактаті Мелетія Смотрицького «тренос» (1610). Алегоричний образ Матері-церкви став одним із найбільш концептуально й художньо містких у тогочасному письменстві.
↑«…Останній великий український письменник епохи бароко, Гр. Сковорода. Але з ним літературне барокко не дожевріло, а догоріло повним полум’ям до кінця та враз згасло»
Джерела
Ісіченко І. Історія української літератури: епоха Бароко (XVII-XVIII cт.). Підручник для студентів філологічних факультетів університетів – Львів: Святогорець, 2011. – 568 с. Підручник для студентів філологічних факультетів університетів – Львів: Святогорець, 2011. – 568 с.
Чижевський Д. Бароко // Історія української літератури (від початків до доби реалізму). — Нью-Йорк, 1956. — С. 248-317.