Лін-ван

Лін-ван
Імператор Китаю
571 — 545 до н. е.
Попередник: Цзянь
Наступник: Цзін I
 
Народження: 1 тисячоліття до н. е.
Смерть: 545 до н. е.
Рід: Династія Чжоу
Батько: Цзянь-ван
Шлюб: Qi Jiangd
Діти: Цзін-ван I, Князь Нінфуd і Prince Jind

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Лін-ван (кит. трад.: 靈王; піньїнь: Líng) — 11-й ван Східної Чжоу, син і спадкоємець Цзянь-вана.

був відомий своїм страхом перед привидами. Для боротьби з останніми запросив вченого Чан Хуна, якого також було призначено особистим радником вана. Він був першим відомим чарівником, який працював при дворі китайського володаря. Лін-ван намагався зміцнити свою владу, в чому стикнувся з Ваньшу-гуном, якому завдано поразки. Останній втік до царства Цзінь, а його володіння конфісковано ваном.

У 21 рік правління Лін-вана народився Конфуцій[1].

Ще до смерті Лін-вана помирає його син-спадкоємець Тайцзі Цзінь. Внаслідок чого серед знаті почалася боротьба між групами за просування спадкоємця. Зрештою переміг прицн Гуй, який по смерті Лін-вана успадкував трон під ім'ям Цзін.

Примітки

  1. ↑ Liang, Shiqiu (2006). 雅舍小品選集. Chinese University Press. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 3 червня 2021. (англ.)

Джерела