Лікостомо

Лікостомо

Лікостомо — середньовічна генуезька колонія і порт, що існувала в дельті Дунаю. Періодично підпорядковувалася також Візантійській імперії, Добруджанському князівству (1366—1404), Валахії (1404—1428) і Молдавії (1428—1484).[1] Назва походить від грецького lykos — «вовк», stoma — «горло»), що перекладається як «Вовча паща». В румунській історіографії відома як „Gura Lupului”.

Довгий час його плутали з портовим містом Кілія, назва якого також грецька, і означає «ангар». Однак, останні дослідження показали, що поселення було на схід, приблизно на місці сучасного міста Вилкова, назва якого походить від давньослов'янського «вовк», або на місці села Периправа в Румунії.[2].[3]

Після 1404 року фортеця перейшла під владу правителя Мірчі Старого, а пізніше — під владу молдавських правителів Олександра Доброго (з 1428 року) і Штефана Великого.[4][5]

Після завоювання Добруджі турками (після 1418 року) це місто зникло з літописів, хоча його існування, ймовірно, тривало пізніше, можливо, до завоювання турками дунайської дельти, Килії і Білгорода в 1484 році.[6]

Посилання

1. Andrei Oțetea, Istoria lumii în date, ed. Enciclopedică Română, București 1969, pp. 134—138
2. Panaitescu, p. 288, n. 3 (precizările aparțin editorului Gheorghe Lazăr)
3. Octavian Iliescu, Contributions à l'histoire des colonies génoises en Roumanie aux XIIIe — XVe siècles, Revue Roumaine d'Histoire, nr. 28 din 1989, p. 25 — 52.
4. dr. conf. Emil Dragnev, Sistemul defensiv al Țării Moldovei în epoca lui Ștefan cel Mare^[недоступне посилання] în ziarul „Universitatea”, nr. 5 (83) din 25 decembrie 2007.
5. Miercuri 23 ianuarie 2008^[недоступне посилання], 23 ianuarie 2008, Ramona Vintila, Jurnalul Național, accesat la 3 iulie 2012
6. G.I. Brătianu : Cercetări asupra Vicinei și Cetății Albe, ed. Univ. Iași, 1935, cota 14.333 la Bibl. Univ. din Chișinău.

Джерела

• Piero Boccardo, Clario Di Fabio (ред.), Il secolo dei genovesi, ed. Electa, Milano; Italia, 1999, 472 p., ISBN 9788843572700
• P.P. Panaitescu, Mircea cel Bătrân, ediția a II-a, Editura Corint, București, 2000.