|
Ліза Ніємі
Ліза Енн Гаапаніємі, у шлюбі Свейзі (англ. Lisa Niemi Swayze; 26 травня 1956, Х'юстон, Техас, США) — американська акторка, кінорежисерка, сценаристка, продюсерка, танцюристка, хореографка та письменниця. Використовує сценічне ім'я «Ліза Ніємі». ЖиттєписНародилася 26 травня 1956 року в Х'юстоні (штат Техас, США) в сім'ї фінських іммігрантів Емонда Мелвіна Гаапаніємі (1914—1984), директора служби збереження води Червоного Хреста, і медсестри Едни Керін Гіттінен (р. 1928). У Лізи є четверо старших братів і один молодший. У 1974 році закінчила «Houston Ballet Dance Company». Для сценічного імені вона скоротила своє дошлюбне прізвище Гаапаніємі до Ніємі в 1977 році[5]. Кар'єраЛіза Ніємі почала кар'єру акторки, кінорежисерки, сценаристки, кінопродюсерки, танцюристки, хореографки і письменниці в 1975 році. На рахунку Ніємі десятки кінофільмів. Разом зі своїм чоловіком Патріком Свейзі Ніємі була сценаристкою, режисеркою й акторкою в роботі над картиною «Останній танець» 2003 року[6][7]. Фільм заснований на п'єсі «Without a Word», яка до того з успіхом виконувалася вже 18 років і завоювала 6 премій. Ніємі так говорила про цю свою роботу: «Більшою частиною це ґрунтується на нашому досвіді як концертних танцюристів Нью-Йорка, і це вплинуло на безліч людей»[8]. Ніємі (з Свейзі) знялася в одній з головних ролей в картині «Сталевий світанок» 1987 року[9] і також в головній ролі в картині «Beat Angel» 2004 року. Ніємі також знімалася в «Letters from a Killer», «Найближчий родич», «Янгер і Янгер», «Live! From Death Row», «У неї буде дитина» і «Slam Dance». Петсі Свейзі ставила хореографію для фільмів «Міський ковбой» і «Грандвью, США». Ніємі була режисеркою у фільмі «Dance» 1990 року[10]. Ніємі знялася в ролі Карли Фрост у 23 епізодах телесеріалу «Суперсила», що виходив з 1990 по 1991 роки[11][12][13]. Також вона режисирувала епізод «My brother's Keeper», що вийшов 9 квітня 2009, телесеріалу «Звір», в якому знімався її чоловік. 29 вересня 2009 року Ніємі випустила книгу мемуарів, «The Time of My Life» (ISBN 978-1-4391-5858-6), яка стала бестселером за версією " Нью-Йорк Таймс. Співавтором книги став Патрік Свейзі, оскільки робота над книгою була закінчена незадовго до його смерті[14][15]. 2 січня 2012 Ніємі випустила і свої мемуари, книги «Worth Fighting For». Особисте життяНавчаючись у Houston Ballet Dance Company, познайомилася з сином власника і директора організації, Патріком Свейзі; вони почали зустрічатися, коли їй було 15 років. Ніємі з Свейзі одружилися 12 червня 1975[16][17] і прожили разом до його смерті від раку підшлункової залози 14 вересня 2009. Незабаром після одруження пара переїхала в Нью-Йорк для розвитку своєї танцювальної кар'єри і жили там до кінця 1970-х, після чого переїхали в Лос-Анджелес, Каліфорнія. Крім танців та створення фільмів, вони разом займалися будівельним бізнесом і розведенням коней[18][19]. Дітей не мали[20]. У 1985 році Ніємі придбала садибу з ділянкою в 20 000 м2 поблизу Angeles National Forest[en] для «утримання собак, призових арабських скакунів і биків для родео»[16]. Також вона є власницею ранчо площею 81 км2 в Нью-Мехіко[21]. Ліза є ліцензованою льочицею і літаком доставляла чоловіка на лікування до його смерті[16]. Під час зйомок «Останнього танцю» у Вінніпегу, Манітоба, Ніємі стала почесною мешканкою канадського міста[22]. Після смерті чоловіка вона стала головною амбасадоркою надії для хворих на рак підшлункової залози в русі для підтримки хворих. У липні 2011 року вона була удостоєна звання дами і удостоєна Королівського ордена Франциска I[23]. 28 грудня 2013 року було оголошено про її заручини з ювеліром Альбертом ДеПріско (нар. 1956)[24], з яким вона зустрічалася 2 роки[25]. 25 травня 2014 вони одружилися[26]. Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
