Лівінгстон (англ.Livingston) — селище (англ.village) в США, в окрузі Ессекс штату Нью-Джерсі. Населення — 31 330 осіб (2020). Названий на честь першого губернатора Нью-Джерсі Вільяма Лівінгстона[5].
Історія Лівінгстона почалася близько 1699 року. У 1699-1702 роках велися переговори між переселенцями з Ньюарка і корінними жителями (делаварами) про покупку даної території. У 1702 році територія була придбана за £ 130. Однак ще довгий час тривали суперечки між поселенцями і англійськими власниками.
У 1745 році під час пожежі згорів документ, який був єдиним доказом покупки земель. Англійські власники скористалися цією обставиною і почали наполягати на звільненні «незаконно зайнятої» землі. Відмовилися обкладалися так званим «quit-rent» — по суті податком на орендовану землю. Саме тоді переселенців підтримав Вільям Лівінгстон, який сам був власником ділянки в південно-західній частині нинішнього тауншип. Він всіляко намагався допомогти сусідам, що потрапили до в'язниці за відмову платити «quit-rent».
У той же час переселенці, під проводом Тімоті Мікерена (англ.Timothy Meeker), сформували загін для боротьби з англійською метрополією. Бунт тривав 10 років — з 1745 по 1755 рік. Пізніше загін брав участь у Війні за незалежність США в складі Континентальної армії.
Після війни поселення почало розвиватися. У 1783 році була відкрита перша школа. Жителі поселення займалися сільським господарством і виробництвом лісоматеріалів. Швидкими темпами розвивалися молочна і взуттєва промисловості. Це призвело до того, що 5 лютого1813 року тауншип Лівінгстон був офіційно зареєстрований.
Пік розвитку Лівінгстона припав на період з 1920-х по 1960-ті. В цей час в місті з'явилися пожежна частина (1922 рік), офіс поліції (1929 рік), дві лікарні (1959 і 1960 роки) і публічна бібліотека (1961 рік). У 1970 році населення перевищувало 30 000 осіб.
До двох чи більше рас належало 1,4 %. Частка іспаномовних становила 4,1 % від усіх жителів.
За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 27,0 % — особи молодші 18 років, 56,2 % — особи у віці 18—64 років, 16,8 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 43,3 року. На 100 осіб жіночої статі у селищі припадало 94,6 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 90,1 чоловіків також старших 18 років.
Середній дохід на одне домашнє господарство становив 187 152 долари США (медіана — 143 203), а середній дохід на одну сім'ю — 211 897 доларів (медіана — 166 094). Медіана доходів становила 108 945 доларів для чоловіків та 74 460 доларів для жінок.[Прим. 1] За межею бідності перебувало 2,8 % осіб, у тому числі 1,8 % дітей у віці до 18 років та 4,1 % осіб у віці 65 років та старших.
Цивільне працевлаштоване населення становило 14 198 осіб. Основні галузі зайнятості: освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 25,1 %, науковці, спеціалісти, менеджери — 20,2 %, фінанси, страхування та нерухомість — 16,4 %.
↑Raum, John O. The History of New Jersey: From Its Earliest Settlement to the Present Time, Volume 1 [Архівовано 6 серпня 2020 у Wayback Machine.], p. 243-4, J. E. Potter and company, 1877. Accessed 14 липня 2013. "Livingston was formed in 1812, is five miles long and four wide. On the north is Caldwell, on the east West Orange, on the west Chatham and Hanover, in Morris county, and on the south Millburn. It lies ten miles west of Newark, and contains the small settlements of Livingston, Centreville, Moorehoustown, and Northfield. Population in 1850, 1,151; in 1860, 1,323; and in 1870, 1,157."
.svg){kind=small}
