Лібаній

Лібаній
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився314[4][1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Антіохія, Римська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер393[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Антіохія, praetorian prefecture of the Eastd, Стародавній Рим Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСтародавній Рим Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьrhetorician, письменник Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіDiophantusd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовдавньогрецька[5] Редагувати інформацію у Вікіданих

Лібаній, Ліваній (дав.-гр. Λιβάνιος; 314 — 393/394) — видатний давньогрецький красномовець часів пізньої Римської імперії.

Життєпис

Лібаній народився у місті Антіохія у заможній та впливовій поганській родині. З 326 року розпочав займатися риторикою, якій присвятив усе своє життя. Незабаром переїхав до Афін, де проходив навчання у відомій філософській школі у Діофанта, а згодом перебрався до Константинополя. Тут він затоваришував з майбутнім імператором Юліаном ІІ Відступником. В дорослому віці Лібаній суміщав політичну кар'єру та зайняття красномовством, філософією, софістикою.

На початку діяльності Лібаній у 344 році був відправлений імператором Констацієм II до Нікомедії. У 354 році Лібаній перебрався до Антіохії. Втім слава Лібанія була величезною — його поважали як погани, так й християни. Лібанія запрошували викладати в Афінах. Ставши імператором Юліан II Відступник у 361 році призначив Лібанія квестором. Після загибелі Юліана Лібаній користувався також повагою імператорів Валента та Феодосія I Великого. Останній зробив його почесним префектом преторія. При цьому Лібаній залишався прихильником поганської віри, особливо він був супротивником монахів, вважаючи їх ворогами культури.

Учнями Лібанія були відомі Отці Церкви — Василій Великий, Іван Золотоустий, Григорій Богослов.

Помер Лібаній у місті Антіохія.

Твори

  • 64 промови: на моралістичні теми, вигадані сюжети. Найвідоміші промови: «Про храми» — проти погромів поганських храмів, «На честь Антіохії», скорботні щодо загибелі імператора Юліана
  • 51 декламація.
  • 57 роз'яснень та коментарів до промов Демосфена.
  • Автобіографія «Про свою долю».
  • Листування — 1607 листів з поганськими, християнськими політичними, культурними діячами, церковниками.

Примітки

Джерела