Ляпаненко Микола Іванович
Мико́ла Іва́нович Ляпане́нко (18 листопада 1947 р., с. Карпиха Семенівського району Полтавської області) — український журналіст, член Національної спілки журналістів України, генеральний директор Полтавської державної телерадіокомпанії «Лтава», співголова благодійного фонду «Чураївна», створеного задля підтримки талановитих митців Полтавської області. БіографіяУ 1974 р. закінчив Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка, факультет журналістики; у 1980 — Вищу партійну школу при ЦК КПУ, відділення журналістики. 1974-1978 — редактор Полтавського обласного радіо; 1980-1981 — старший редактор Полтавського обласного радіо; 1981-1992 — власний кореспондент Українського радіо в Полтавській області; 1992-1995 — генеральний директор Полтавського обласного телерадіооб'єднання; З 1 липня 1992 року — генеральний директор телерадіокомпанії «Лтава». 1998 — кандидат в народні депутати України від партії національно-економічного розвитку України, № 17 в списку, яка не потрапила до парламенту. ТворчістьАвтор новел і нарисів. Друкувався у полтавських та у всеукраїнських літературних журналах. Автор книги «Причетність», автор і упорядник книги «Сонечко любові». Поет-пісняр, працює у співдружності з композитором заслуженим діячем мистецтв України Олексієм Чухраєм, народними артистами України Віктором Шпортьком, Олександром Василенком. Були твори Ляпаненка і в репертуарі народної артистки України Раїси Кириченко[1]. Відеофільми: «Зоря вечірняя» (1998), «Душі криниця» (1997), «Дорога в люди» (1976), «Троянди на снігу» (1980) Нагороди, відзнаки
Лауреат численних всеукраїнських і міжнародних телефестивалів як автор і керівник телевізійних проектів. На Міжнародному фестивалі журналістики «Віра. Надія. Любов» одержав почесний титул «Керівник мас-медіа року». Примітки
Джерела
|