16 серпня1986 (японська експедиція у складі Шинджі Кобаяші, Шуя Накасіма, Тетсуя Баба, Юкімаса Нумано та Масанорі Сато)
Люші-Шань
Люші-Шань (Китайська Народна Республіка)
Люші-Шань
Люші-Шань (Тибет)
Люші-Шань, Куньлунь-Ґоддесс (англ.Liushi Shan, Kunlun Goddess; гіндіकुनलुन देवी) — гора в Азії, висотою 7167 м — найвища вершина гірської системи Куньлунь, що на півночі Тибету у Китаї.
Люші-Шань розташована у західній частині гірської системи Куньлунь. Масивна гора з чотирма вершинами: Люші-Шань (Головна), лежить практично в центрі масиву; Пік 7120, Люші-Шань II та Люші-Шань III. Адміністративно вершина лежить на кордоні автономних районів: Сіньцзян-Уйгурського — на півночі та Тибетського — на півдні, на крайньому заході Китаю.
Гора має інші назви: Аксай-Чин I, Люші-Фен, Куньлунь I або Куньлунь-Ґоддесс — Богиня Куньлунь.
Оледеніла гора. Східні та західні хребці (відроги) Люші-Шань спускаються в південному напрямку на льодовик Східний Чжунфень, в сторону озера Аксай-Чин. На південь від масиву — водозбірний район річки Юрункаш, притоки Тариму.
Гора Люші-Шань вперше була підкорена 16 серпня1986 року японською експедицією з півдня через східний хребет[6]. Перша підйомна група складалася з Шинджі Кобаяші, Шуя Накасіми, Тетсуя Баба, Юкімаса Нумано та Масанорі Сато. Наступного дня 17 серпня Куніо Обата, Такеши Мурата, Юкіко Кукузава, Міцухіро Сугавара, Шиґеру Масуяма та Кейджіро Гейсака також досягли вершини[6].