Шлюб батьків не був щасливим. Батько був зайнятий численними любовними зв'язками і з більшою турботою ставився до позашлюбних дітей. Матір більшу частину часу проводила у Потсдамі і не приділяла багато уваги дітям. Часто вона не бачила їх по кілька днів, і за малечею наглядали няньки та гофмейстерина.[1]
У серпні 1786 року батько став королем Пруссії. Матір відтоді все більше часу проводила в палаці Монбіжу, де зростали й діти.
У березні 1793 році король побачив у театрі двох Мекленбург-Стреліцьких принцес і, зачарований їхньою красою, влаштував їм зустріч на балу зі своїми синами. Фрідріх Вільгельм обрав старшу, Луїзу. Людвіг вже закоханий у дівчину, нижче його за статусом, неохоче, лише з державних міркувань, погодився на шлюб із меншою, Фредерікою. Заручини, дещо затримані відсутністю обручок, святкували у Дармштадті 24 квітня 1793 року.[2]
21 грудня Людвіг із братом зустріли наречених у Потсдамі.[2] 24 грудня у Берліні пройшло вінчання Фрідріха Вільгельма та Луїзи. 26 грудня 1793 відбулося весілля 20-річного Людвіга та 15-річної Фредеріки Мекленбург-Стреліцької. Молоді пари оселилися у сусідніх будинках на Унтер-ден-Лінден. Хоча, за свідченнями дружини, Людвіг нехтував нею, віддаючи перевагу коханкам, у пари народилося троє дітей:
У 1795 році принц був призначений командиром драгунського полку № 1, штаб якого знаходився в Шведті. Його ад'ютантом від 1794 року був Ф. Г. фон Гюнербейн. Наприкінці наступного року Людвіг захворів на дифтерію, від якої незабаром помер.
Був похований у крипті Гогенцоллернів у Берлінському соборі.[3]
Фредеріка з дітьми оселилася у палаці Шонхаузен, де стала відомою своїм легковажним способом життя.[4]
Versuch eines Beitrags zur Charakteristik des Prinzen Friedrich Ludwig Karl von Preußen, Belitz & Braun, Berlin 1797 [5] [Архівовано 28 лютого 2019 у Wayback Machine.]