Людвіг Гофман

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гофман.
Людвіг Гофман
Ludwig Ernst Emil Hoffmann
Народження30 липня 1852(1852-07-30)
Дармштадт
Смерть11 листопада 1932(1932-11-11) (80 років)
Берлін
ПохованняAlter Friedhof Darmstadtd
КраїнаНімецька імперія
Діяльністьархітектор
Праця в містахЛейпциг, Берлін
Архітектурний стильНеокласицизм, неоготика
Найважливіші спорудиLessingbrücked, Roßstraßenbrücked, Schloßbrücked і Märchenbrunnend
Науковий ступіньдокторський ступінь[1]
ЧленствоAkademischer Verein Motiv Berlind
УчніRudolf Krauszd[2]
НагородиПочесний громадянин Берліна
CMNS: Людвіг Гофман у Вікісховищі

Лю́двіг Го́фман (нім. Ludwig Hoffmann; 30 липня 1852, Дармштадт, Гессен — 11 листопада 1932, Берлін; повне ім'я Ludwig Ernst Emil Hoffmann) — німецький архітектор і містобудівник, один із найвідоміших архітекторів Берліна.

Життєпис

Меморіальна дошка на будівлі старої ратуші в Берліні, Клостерштрассе

Народився 30 липня 1852 року в Дармштадт, Гессен. Освіту отримав в Академії мистецтв міста Кассель землі Гессен і в Берлінській академії архітектури (нім. Bauakademie). З 1879 року Гофман працював в Берліні як урядовий виконроб під керівництвом Франца Швехтена. Архітектурна кар'єра Людвіга Гофмана почалася в 1880-ті роки, коли він виграв конкурс на проект будівлі Верховного суду в Лейпцизі, разом з Петером Дюбвадом.

У 1896 році Гофман став радником з містобудування Берліна і протягом 28 років впливав на громадську архітектуру німецької столиці. Під його керівництвом було споруджено 111 об'єктів, що включають загалом понад 300 окремих будівель.

Всесвітньо відомий Пергамський музей в центрі Берліні був побудований у 1910-1930 роках за спільним проектом Альфреда Месселя і Людвіга Гофмана.

Гофман мав істотний вплив на містобудування Берліна, оскільки був членом журі багатьох архітектурних конкурсів.

Визнання та критика

Міст ім. Людвіга Гофмана, Моабіт / Берлін. Фото 2008 року

У 1906 році Людвіг Гофман отримав титул таємного радника з питань будівництва (нім. Geheimer Baurat), а також звання почесного доктора Honoris causa в Дармштадтського технічного університету. У тому ж році він став дійсним членом Прусської Академії мистецтв. У 1917 році у Віденському технічному університеті Гофман отримав ще одну почесну ступінь доктора.

Коли в 1924 році Гофман пішов у відставку, йому надали звання почесного громадянина Берліна. Ім'ям Людвіга Гофмана в столиці Німеччини названо кілька будівель - побудована ним початкова школа в Фрідріхсхайні[3] , лікарня в Бухі[4], міст в Моабіті[5]. Ім'я архітектора носить одна із вулиць в Лейпцизі[6].

У берлінському районі Мітте добре видно з різних точок зору стару ратушу на Клостерштрассі, побудована за проектом Гофмана в 1900-1911 роках. Після реставрації в ній розміщені різні підрозділи міського Сенату. На фасаді будівлі встановлена меморіальна дошка на честь Людвіга Гофмана, яка пояснює його заслуги в створенні архітектурного вигляду Берліна.

  • Стара ратуша (1900—1911) в міському середовщі

Незважаючи на почесті, творіння Гофмана часто піддавалися критиці, як і вся архітектура «історизму», яка намагалася відтворювати стилі різних епох.

Зліва портрет Л. Гофмана на подвір'ї Бранденбурзького музею

Однак пізніше особлива цінність будівель Гофмана для міської архітектури Берліна та Лейпцигу була повністю визнана.

У 1956 році німецький архітектор-модерніст Міс ван дер Рое сказав:

Так, так, Гофман, ми всі були неправі!

На прикладі архітектурного рішення Бранденбурзького музею, в якому Гофман широко використовував звернення до стилістичних особливостей північно-німецької готики і ренесансу[7], можливо прояснити його розуміння «історизму».

Грубо оброблені стіни і низькі стелі на першому поверсі музею сприяють створенню відповідної атмосфери для сприйняття експонатів у відділі кам'яної доби. Для експозиції епохи середньовіччя Гофман продумав інтер'єр каплиці зі склепіннями, створеними за середньовічними зразками і т. ін.

У своїх мемуарах Людвіг Гофман описує тривалу історію роботи над проектом фонтану казок для народного парку Фрідріхсхайн[8].

Проект фонтана казок. Близько 1905 року Поштова листівка 1913 року

За проектами Людвіга Гофмана в Берліні було споруджено безліч громадських споруд і будівель різного призначення. Це мости, фонтани, музеї, ліцеї, гімназії, школи та дитячі садки, дитячі притулки, лікарняні комплекси та кладовища, пункти пожежної охорони, приватні вілли і багатоквартирні будинки. Багато побудовані Гофманом будівлі в наші дні після модернізації займають різні установи та фірми, наприклад: Європейська школа менеджменту, Посольство України в Німеччині, компанія GASAG, Народний університет.

  • Народний університет в окрузі Мітте
    Народний університет в окрузі Мітте
  • Посольство України в окрузі Мітте
    Посольство України в окрузі Мітте

Деякі проекти Гофмана залишилися нездійсненими через те, що почалася Перша світова війна. Наприклад, збереглися його ескізи і малюнки Оперного будинку (нім. Opernhaus), який так і не був побудований.

Проект Оперного дома
Парадні сходи Фасад будівлі Галерея в фоє

На жаль, під час Другої світової війни багато будинків, побудовані за ескізами і проектам Гофмана, були повністю зруйновані.

У Архітектурному музеї Берлінського технічного університету зберігається велика колекція малюнків, ескізних проектів і фотографій робіт Людвіга Гофмана[9].

Архітектура

Література

  • Georg Dehio et al. (Hrsg.): Handbuch der deutschen Kunstdenkmäler Berlin. München, Berlin 2000, S. 206. ISBN 3-422-03071-9 (нім.)
  • Jan Feustel: Spaziergänge in Friedrichshain. Berlin 1994, S. 16 ff.; ISBN 3-7759-0357-7 (нім.)
  • Ludwig Hoffmann: Lebenserinnerungen eines Architekten. Gebr. Mann Verlag, Berlin 1996. 154 ff, 224 ff. ISBN 3-7861-1388-2 (нім.)
  • Döhl, Dörte (2004), Ludwig Hoffmann. Bauen für Berlin 1896—1924, Tübingen: Wasmuth (нім.)
  • Hoffmann, Ludwig (1983), Lebenserinnerungen eines Architekten, hg. von Wolfgang Schäche, Berlin: Gebr. Mann Verlag (нім.)

Примітки

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118705911 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Encyclopaedia of Architects, Vienna 1770–1945
  3. ↑ Ludwig Hoffmann. // ludwig-hoffmann-gs.cidsnet.de. Архів оригіналу за 7 травня 2012. Процитовано 2011-9-10. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)(нім.)
  4. ↑ Wohnen mit Tradition. // ludwigpark.de. Архів оригіналу за 7 травня 2012. Процитовано 2011-9-10. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)(нім.)
  5. ↑ Stadtplan Berlin. // berliner-stadtplan.com. Архів оригіналу за 7 травня 2012. Процитовано 2011-9-10. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)(нім.)
  6. ↑ Hoffmannstraße in Leipzig,. // de.academic.ru. Архів оригіналу за 7 травня 2012. Процитовано 2011-9-10. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)(нім.)
  7. ↑ Märkisches Museum. // stadtmuseum.de. Архів оригіналу за 7 травня 2012. Процитовано 2011-9-10. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)(нім.)
  8. ↑ Ludwig Hoffmann: «Lebenserinnerungen eines Architekten» S. 154 ff, 224 ff. Gebr. Mann Verlag, Berlin 1996. ISBN 3-7861-1388-2 (нім.)
  9. ↑ Architekturmuseum. // architekturmuseum.ub.tu-berlin.de. Архів оригіналу за 7 травня 2012. Процитовано 2011-9-10. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)(нім.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Людвіг Гофман